Предивний документ ухвалила минулого тижня Верховна Рада. Він не влаштував нікого.
Ні знахабнілих лідерів окупованого Донбасу — бо готувався без них, вони навіть на час голосування не припинили обстрілу українських військ, а з настанням ночі — ще й посилили, накривши вогнем заодно й центр Донецька.
Ні Кремль — Путін хоче якнайшвидшого входження маріонеткового утворення до складу України на правах абсолютної автономії.
Ні європейські країни — закон №2217-а не відсуває у часі бодай формального вирішення "української кризи", що вкрай набридла.
Ні Сполучені Штати, що відрядили заступника держсекретаря редагувати порошенків законопроект і пропихати його крізь український парламент. Напевне, Обама в рамках домовленості "Україна — в обмін на Іран і Сирію" пообіцяв Путіну більше, ніж вдалося досягти в Києві Вікторії Нуланд. Про існування таємної угоди сказав колишній радник російського президента Андрій Ілларіонов. Бо вийшло, що 14 липня Москва допомогла американцям дотиснути Іран, а США 16 липня спромоглися лише відправити руками Порошенка омріяний Кремлем закон про децентралізацію влади до Конституційного суду на експертизу. Хоча підтримку Росії в українському питанні США й продемонстрували.
Та найбільше невдоволення це рішення Верховної Ради викликало в українців, заради яких буцімто й виносилося. Голосування за президентський закон №2217-а назвали трагедією і зрадою інтересів на догоду Москві й терористам Донбасу, а тиск Вашингтона — приниженням нашої національної гідності.
І лише гвардійці Порошенка, зокрема його радник і політичний консультант Олег Медведєв, назвали зміни до Основного закону перемогою. На тій підставі, що "Кремлю й терористам не подобається наша Конституція". Другий адепт Порошенка заспокоює — інші регіони отримають значно більше повноважень, ніж окуповані райони, не розуміючи: нині набагато важливіше, на що в межах децентралізації перетворять проросійські терористи Донбас, а з ним — і Україну. Третій каже про дев'ять умов — запобіжників проти розгулу сепаратизму, що закладено в документі.
Заспокоїти націю спробував і Петро Порошенко у спеціальному відеозверненні. Сказав: прийнятий парламентом закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей набуде чинності після виконання низки умов. Зокрема, після "роззброєння бойовиків, виведення російських військ, відновлення нашого контролю над усією лінією українсько-російського кордону, після проведення чесних, вільних і демократичних місцевих виборів". Проте й після слів глави держави на душі спокійніше не стало.
По-перше, про першочерговість перелічених умов Петро Олексійович уже говорив. А бач — 16 липня закон їх "випередив". А по-друге, з наближенням осені, коли Конституційний суд винесе вердикт, Захід знову почне тиснути на Україну, вимагаючи нових односторонніх поступок. І ніхто не поручиться, що наш президент устоїть перед колективним тиском. І вийде так, що Україна спочатку узаконить бойовиків і обдарує їх конституційною автономією, а потім заходиться закривати кордон із Росією та вилучати завезену на Донбас зброю.
А до осені… До осені наш президент сидітиме й чекатиме долі.
Не кричати ж на світових перехрестях, що не лише Росія, а й США з Великою Британією порушують Будапештський меморандум. Зруйновано територіальну цілісність України, гарантами якої вони виступили в обмін на ядерне роззброєння, а Вашингтон і Лондон відмовляються надати необхідну зброю для оборони від агресора. Навіть за очевидного факту: Путіна може зупинити винятково наявність у супротивника серйозної зброї.
2 
1
Коментарі
4