За спрощеною моделлю оподаткування цього року працюватимуть 1,089 млн підприємців. До прийняття Податкового кодексу 2010-го було близько 1,12 млн.
— Для 45-мільйонного народу, якщо навіть відняти дітей, це мало, — каже економіст Українського аналітичного центру 48-річний Олександр Охрименко. — У розвинутих країнах малий бізнес є кістяком середнього класу. У цифрах це близько половини працездатного населення. У нас кістяк 1 мільйон — 5 відсотків від 20 мільйонів працездатних.
Такий малий показник "спрощенців" викликаний не тільки структурою економіки, а й неврегульованістю і відсутністю адекватних умов для реєстрації. У нас економіка тіньова й неофіційна — невидима для державної статистики — зведені в одне ціле. 2009-го Світовий банк підрахував обсяги неофіційної економіки. У Норвегії — 2 відсотки, у Німеччині — 4, у Сполучених Штатах — 11. В Україні — 54 відсотки. Вона не хаотична. Працює за межами юридичного поля, але за законом — так само є контракти, поставки, оплата. Наприклад, ви можете придбати товар з усіма необхідними документами, але тільки за готівку. Класичний варіант: зробили 10 тракторів, за документами пустили на ринок один. Або інший — офіційно платимо мінімально зарплату, а готівкою, неофіційно, додаємо працівникові значно більше. Усе це індикатори тінізації економіки.
Коли розвалився Радянський Союз, усі нові держави почали формувати тіньову й неофіційну економіки. В Україні найбільшого рівня вони сягнули до ухвалення рішення про спрощену систему оподаткування — близько 80 відсотків. Указ про "спрощенців" мав добрі наслідки, економіка почала виходити з тіні. 2005-го тіньова економіка була вже меншою за 50 відсотків. Тоді навіть думали, як довести цей рівень до турецького чи польського — 40 відсотків. Але потім ми знову скотилися назад, особливо після ухвалення Податкового кодексу.
Рівень неофіційної економіки можна коригувати через податкове законодавство. Але в нас бізнес залишився в нерівних умовах. Наприклад, тільки наближені до влади підприємства можуть отримати відшкодування податку на додану вартість. Продаючи товар за ціною на 20 відсотків нижчою, вони витісняють "необраних" у тінь. Інший важливий чинник — великі витрати на обслуговування податкової. Бізнесмен рахує: закупівля сировини, зарплата. Окремо — обслуговування конвертації грошей, податки і планове навантаження податкової. Це коли податківці приходять і кажуть: "У нас по плану така сума з вас. Заплатіть авансовий платіж на податок". Тоді бізнесмен розуміє, що податківця цікавить не скільки підприємство заплатило податку, а як виконати свій план. Тобто або ти платиш податок і авансовий адмінплатіж, або лише адмінплатіж. Бізнесмену вигідніше вибрати останнє.
2 
1
Коментарі