Для Національного антикорупційного бюро України створюють такі принципи роботи, як повна безконтрольність, вседозволеність і безвідповідальність у частині дотримання вимог Конституції та законів. Зокрема, кримінального процесуального законодавства, а також норм міжнародного права. І все це — під приводом начебто посилення боротьби з корупцією.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є одночасно заступником генерального прокурора. Однак законодавці практично вивели його з підпорядкування останньому. Цим створили сприятливі умови для зрощування НАБУ і САП та, як наслідок, — їх повної безконтрольності.
Ще одним підтвердженням формування закритого, безконтрольного правоохоронного "монстра" є такий факт: ст. 216 КПК України передбачає, що у разі встановлення підрозділом внутрішнього контролю НАБУ злочинів, які були вчинені службовою особою Антикорупційного бюро (окрім директора та його заступників), вони розслідуються детективами цього ж підрозділу. Це свідчить про законодавче закріплення кругової поруки, породжує корупційні ризики та створює умови для уникнення працівниками НАБУ кримінальної відповідальності.
Ні в законі "Про Національне антикорупційне бюро", ні в законі "Про прокуратуру" немає положень, які закріплювали б конкретну відповідальність керівників Антикорупційного бюро і САП за недотримання вимог законодавства. Зокрема, щодо захисту прав і свобод громадян чи порушення ними своїх професійних обов'язків. Це в сукупності може сформувати у них почуття безвідповідальності.
Але бажання керівників НАБУ та їхніх покровителів створити закрите відомство — і не лише від прокурорського нагляду, а навіть і судового контролю — зростає. Ідеологи такої ініціативи та їх лобі у Верховній Раді вирішили забезпечити НАБУ своїм "незалежним" Антикорупційним судом. Це дозволятиме безперешкодно й швидко приймати за зверненням детективів бюро будь-які потрібні їм рішення на стадії досудового розслідування.
Про яку рівність перед законом і судом можна говорити, якщо оскаржити рішення такого "Антикорупційного суду" можна буде лише в новоствореному Верховному Суді? Це позбавляє громадян їхнього права на апеляційне й касаційне оскарження та звужує зміст і обсяг їхніх існуючих прав та свобод, що суперечить ст. 22 Конституції.
Складається враження, що у законодавців повинні з'явитися ще кілька ініціатив для створення необхідних умов для подальшого комфортного існування наших надпотужних антикорупційних органів.
За такою логікою, тепер має виникнути і спеціалізована антикорупційна адвокатура. Вона повинна бути розташована в одному приміщенні з НАБУ — для забезпечення її "незалежності". Або варто взагалі заборонити участь адвокатів у захисті підозрюваних та обвинувачуваних у підслідних НАБУ справах.
Можливі й законодавчі ініціативи щодо створення "антикорупційної тюрми". А потім — про відміну цивілізованого судового процесу по таких справах, який замінять "трійки".
Ще одним небезпечним сигналом для суспільства є намагання Антикорупційного бюро отримати право знімати самостійно, без залучення СБУ, інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж, тобто прослуховувати телефонні розмови громадян.
На практиці всі ці надмірні повноваження в сукупності із чинними правовими нормами щодо безконтрольності та безкарності працівників Антикорупційного бюро можуть перерости в корупційну складову. А за певних умов — перетворити НАБУ на орган переслідування політичних опонентів. І не важливо, які будуть прізвища в керівників НАБУ чи Антикорупційної прокуратури.
Верховній Раді та президенту варто якомога скоріше розробити зміни до профільних законів "Про прокуратуру", "Про Національне антикорупційне бюро" та КПК України — з метою усунення очевидних недоліків у їхній діяльності. Також на практиці необхідно запровадити систему стримувань і противаг, яка притаманна демократичній формі управління. При цьому посилити нагляд за діяльністю Антикорупційного бюро з боку, перш за все, генерального прокурора. І, таким чином, ліквідувати норми законодавства, що провокують "війни" між правоохоронними відомствами. Адже це загрожує існуванню держави — особливо в нинішніх кризових умовах, пов'язаних із війною на Донбасі.
Олексій БАГАНЕЦЬ, адвокат, колишній заступник генерального прокурора України
"Резонанс", зі скороченнями
9 
1
Коментарі