28 листопада 2000 року лідер соціалістів Олександр Мороз оприлюднив 11 фрагментів записів, які колишній майор Управління державної охорони Микола Мельниченко зробив у кабінеті на той час президента Леоніда Кучми. Цю подію назвала "касетним скандалом".
"Плівки Мельниченка" долучили до кримінальної справи проти екс-президента Леоніда Кучми як речовий доказ. На кількох фрагментах записів йдеться про усунення журналіста Георгія Ґонґадзе. Він зник 16 вересня 2000-го. На одному з них записана розмова Володимира Литвина, Леоніда Кучми й невідомого:
К.: (через переговорний пристрій): І ти мені давай це саме, по "Українській правді". Та будем вирішувати, шо з ним робити. Він просто абарзєл же ж.
Л.: Справу ... дєлаєм прямо в копії.
К.: Ні, мені справа не потрібна... (До невідомого): "Українська правда", ну це просто вже, бля, оборзєлі. Подонок, бля. Грузін, грузін. (...) Просто, бля ... есть какая-то, сука, бля ... Департіровать його, бл...дь, у Грузію і викінуть там нах...й.
Н.: Отвезти его в Грузию и кинуть там.
К.: Чеченцев надо, чтоб украли его и выкинули.
В іншому фрагменті Леонід Кучма обговорює із Юрієм Кравченком, що зробити з журналістом:
К.: А головне треба його, я кажу, на зразок, так Володя каже, треба, шоб чеченці його вкрали і вивезли його в Чечню нах...й і викуп попросили. (...) Значить, вивезти його, роздягнуть, бля, без штанів оставить, хай сидить. Я б зробив просто, бля...
Кр.: Сьогодні мені доповідали. Ми там дєлаєм трошки, трошки треба вивчити, ми зробимо. В мене зараз команда боєвая, орли такіє, що делают все, что хочеш.
Юрій Кравченко — у 1995–2001 роках міністр внутрішніх справ. Помер 4 березня 2005 року від вогнепального поранення.
Записи Миколи Мельниченка передають атмосферу розмов і тем у кабінеті першої особи держави. Ось як Микола Азаров розповідає президенту про діяльність Ігоря Бакая, голови правління НАК "Нафтогаз" у 1998–2000-х:
А.: "Сказал ему дословно следующее: "Значит, Игорек, ты минимум, ну так, миллионов 100 положил в карман, минимум. Я понимаю, конечно, что я, разумеется, тебя подставлять не буду. Я тебе даю две недели, ну, максимум, месяц. Уничтожь, так сказать, все эти бумаги, которые свидетельствуют прямо или косвенно о всех твоих этих... Ты делал все тупо и глупо".
К.: Значит, Николай Янович, я ему сказал: "Слушай, дорогой, мы все твою жопу прикрывать не будем".
Ігор Бакай нині живе з родиною в Москві, займається бізнесом, є акціонером декількох російських компаній.
Два фрагменти розмов у кабінеті Кучми стосуються справи донецького адвоката Сергія Салова. В одній із них президент розмовляє з генеральним прокурором Михайлом Потебеньком:
П.: У листопаді арештували, в листопаді і в суд відправили. Листопад! До березня волокітив суд, а в березні відправив на експертизу... Тут не поширення неправдивих відомостей, а тут єсть оскорблєніє, образа.
К.: Я ім, бл...дь, матку вирву.
До теми Салова президент повертається у розмові з Віктором Януковичем, який наприкінці 1990-х очолював Донецьку облдержадміністрацію:
К.: У тебе є така справа по Салову? Адвокат.
Я.: Есть. Он нашебуршил там.
К.: Це ж подонки твої судді. Я повинен їхати до них і давати свідчення! Тому візьми цього суддю, бл...дь, за яйця подвесь, хай повесить одну ніч.
Я.: Зрозумів. Ми розберемось.
Сергій Салов 2006-го виграв справу в Європейському суді з прав людини "за порушення права на справедливий судовий розгляд". Державу зобов'язали сплатити йому понад 10 000 євро відшкодування. Нині займається адвокатською діяльністю.
В іншому фрагменті "плівок Мельниченка" дізнаємося, як за Кучми працювали суди. Юрій Кравченко доповідає президенту про справу щодо черкаського мера Сергія Олійника:
Кр.: Ну, формально кримінальну справу ми порушили. Можна його долбати. Він весь час падає в обморок, там його откачують.
К.: Там же Бойко, бл...дь, падлюка (Віталій Бойко — голова Верховного суду. — "ГПУ"). Я ж передав справу в іншу область, так Верховний суд... Бойко взяв і відмінив.
Кр.: Його треба виганяти. Він, ну ви ж знаєте, під ким судова система. Вони всі вирішують проблеми. Кожну справу ми супроводжуєм до розгляду в суді, і якщо суддю не беремо в кліщі хорошо або не лякаємо, то вона ламається.
Про деякі особливості приватизаційних процесів у державі дізнаємося з наступного фрагмента, в якому голова Сумської облдержадміністрації Володимир Щербань пропонує президентові взяти участь у приватизації підприємства "Хімпром":
Щ.: Я все рівно вам вдячний повинен бути за роботу і так далі. Я хотів би, щоб хтось приймав би в цьому участь із ваших — у цьому проекті. Я готов 25 процентів отдать, і одну акцію золоту ми отдамо, кому там скажете. І по кожному підприємству, яке інтересне, я все принесу і отдам, кому скажете. Хай дітям і онукам, це все рівно життя, Леонід Данилович.
К.: Працюй.
На плівках зафіксований також фрагмент телефонної розмови Леоніда Кучми з тодішнім головою Служби безпеки Леонідом Деркачем:
К.: Слухай, мені щас показали газети, бл...дь, ці всі, бл...дь, які випускають. Ну, Гриша Омельченко в Крємєнчугє продовжує випускати газету. (...) Еб твою мать, ты пригласи Юлю, и спроси: "Дорогая, что ж ты сучка, бля, делаешь? Ты хочешь, чтоб мы тебя, бля, совсем, бля, что ли". И скажи: "Чего ты финансируешь Омельченка, чего ты делаешь то-то". Ты не знаешь методы вашей работы что ли, как ето делается во всем мире. Так если они тебя ни х...я не боятся. Еб твою мать, ну чего ж ты. Чего тебе бояться? Службу ж то нашу они не боятся... Я ж тебя назначил. Поэтому, давай.
2 
1
Коментарі