Лідія Бур, 50 років, домогосподарка, місто Кролевець Сумської області:

— Я зняла би всіх старих політиків та урядовців, бо вони мислять, живуть і крадуть по-старому. У наш час треба красти по-новому: не зі збитками, а з прибутками для всього суспільства. Тоді традиційні зловживання верхів можуть мати сенс.

Звернула б увагу на транспорт, медицину, освіту і систему судочинства. Але це мала би робити моя команда. Вона має бути розумніша за мене.

"Межигір'я" назад у державну власність не віддала б. Мені теж подобається стрибати по пеньочкам.

Микола Черниш, 26 років, менеджер, Чернігів:

— Стратегія на перші місяці — вкрав і втік. Для певності підтягнув би друзів і знайомих на ключові посади в державі. У плані реформ я все одно не сподобаюся людям — чи почну жорстко й круто, чи залишу все як є. На другий термін пішов би, але домовився б із наступником. Значну частину ресурсів до того вивів би за кордон, аби не залежати від майбутніх політичних розкладів в Україні.

Ганна Матюшина, 28 років, держслужбовець, Ялта, Крим:

— Вступила б у Митний союз, якби країні була забезпечена суттєва знижка на газ. Нема знижки — заморожую всі перемовини, хай забирають свій флот із Севастополя. Тоді зовнішня політика набула б чіткого європейського вектора.

Якби вдалося вирішити людям житлову проблему, то пішла на другий термін. Якщо ж ні, то провела б приватизацію того, що залишилося, й заробила б на цьому. Щоб потім писати мемуари, як це роблять учорашні політики.

Олексій Стеценко, 49 років, чоботар, Київ:

— Передусім ліквідував би монополію у сфері житлово-комунального господарства. От мене зобов'язали поставити ящик на лічильник електроенергії, щоб неможливо було відмотати його назад. Ящик коштує 600 гривень. Але якщо компанія боїться, що в неї крастимуть електроенергію, хай вона сама і ставить цей ящик. Крім того, зобов'язали на місяць уперед замовляти ліміт електроенергії. Я пишу 900 кіловатів. Не використаю ліміту — штраф, перевикористаю — також штраф. Упевнений, що таке є майже в усіх галузях.

×