Скільки наших співвітчизників працюють за кордоном — не знає точно ніхто. Називають різні цифри: від 3 до 7 мільйонів.
Більшість їде на закордонні заробітки для того, щоб прогодувати родини в Україні. Там є робота і краще платять. Але далеко не всі стають легальними трудовими мігрантами. Часто ризикують здоров"ям, а іноді й життям, без жодних прав наймаючись на роботу в чужій країні. Дехто потрапляє в трудове рабство.
Сьогодні закордонні вакансії — це зазвичай ті робочі місця, на які у своїх громадян немає попиту. Більшість пропозицій роботи в Європі — обслуговуючий персонал і робітничі професії. Іноді наших програмістів замовляє Німеччина, а будівельників — Португалія й Іспанія.
Географія трудової міграції складалася роками. Східна Україна більше працює в Росії. Проте близько 90% пропозицій звідтіля не є легальними, а значить, і соціально захищеними. Західна частина країни орієнтована на Польщу, Чехію. Популярні в цьому регіоні Італія, Іспанія, Греція.
Близько 90% пропозицій з Росії — нелегальні
Заробітчани вкладають кошти в свої сім"ї та в малу батьківщину. Є багато випадків, коли люди, заробивши стартовий капітал за кордоном, повернулися додому і відкрили свою справу.
За даними заступника міністра праці та соціальної політики Наталії Іванової, за кордоном трудиться близько 3,5 млн наших співвітчизників:
— Ми уклали трудові договори з 16 країнами. Вони забезпечують соціальні гарантії громадянам України, що офіційно працюють на їхній території. Зараз подаємо на ратифікацію Конвенцію про соціальний захист трудових мігрантів. Це дозволить на міжнародному рівні відстоювати права українців, які працюють за кордоном.
Але після міжурядового оформлення трудових відносин кількість працюючих у цих країнах українців може скоротитися. Тамтешнім роботодавцям стане невигідно їх наймати. Адже раніше це була безправна робоча сила, за використання якої не треба було сплачувати податки. І коли наш співвітчизник стає рівноправним з іншими чужоземцями та місцевими, то виглядає вже не настільки економічно привабливим, як доти.
Боротися з трудовою міграцією безперспективно, вважає 57-річний міністр праці та соцполітики Іван Сахань. На його думку, ми зможемо конкурувати з Європою і протистояти цьому процесу, коли в країні з"являться сучасні робочі місця з гідною оплатою праці.
А поки що люди виїжджають. Тим, хто не хоче стати жертвою цього процесу, варто грати за правилами.
— Виберіть легальний шлях працевлаштування за межами батьківщини, — радить 33-річна Ельвіра Мручковська, голова громадської організації "Сучасник". — Рекомендую звертатися до кадрових агентств, що мають ліцензію Мінпраці та соціальної політики України і відповідні договори.
Перевірити їх просто. На інтернет-сайті міністерства є їх список. Важливо знати, що ніяких передоплат із клієнта кадрове агентство не має брати. За його послуги платить роботодавець.
Як правило, перший трудовий контракт укладають на півроку
Перед початком співробітництва з кадровим агентством в Україні варто скласти з ним договір. У документі вказується перелік послуг і терміни. На них зверніть особливу увагу. Якщо не проставлені конкретні дати, то процес працевлаштування може затягтися на кілька років. А ви не зможете висунути фірмі жодних претензій.
Контракт має складатися двома мовами, одна з яких — українська. Якщо ви згодні з його умовами — вас влаштовує місце роботи, обсяг і зарплата — можна ставити свій підпис. У трудовому контракті мають бути виписані й соціальні гарантії працівника: на випадок хвороби, травми і навіть смерті.
Завізований вами документ направляється роботодавцеві. До вас повертається підписаний контракт із запрошенням. Як правило, перший трудовий контракт для роботи за кордоном укладають на півроку. За цей час роботодавець придивляється до працівника.
Іти в консульський відділ по трудову візу треба особисто. Ніхто не має права робити це за вас. Бо там проводять співбесіду про мету поїздки й наміри на майбутнє. Головне для приймаючої сторони — щоб ви повернулися назад, в Україну.
3 
1
Коментарі