До першого класу цьогоріч пішли майже 378 тис. дітей. Перед ними — незнайомий колектив, новий режим дня та чималі розумові навантаження.

— Увесь перший рік батьки мають вчитися зі своєю дитиною, допомагати їй збирати портфель і виконувати уроки. Цікавитися усіма шкільними подіями, — каже 48-річна Ірина Шапошнікова, заступник директора Інституту педагогіки та психології Національного педуніверситету. — У жодному разі не перекладати це на нянь чи гувернанток.

Також Шапошнікова не радить батькам завищувати вимоги до дітей.

— Із настанням 1 вересня дитина не перетвориться на дорослу. Тому якщо хоче взяти з собою до школи улюблену ляльку чи м"яку іграшку — не заперечуйте, — зауважує педагог.

Особливу увагу варто приділити вибору шкільного приладдя й учнівської форми. Дитині має подобатися одяг, у якому вона йде до першого класу.

— Форма також допомагає адаптувати малюка до школи, — пояснює президент Української асоціації психоаналізу Світлана Уварова, 44 роки. — Вона ніби сигналізує про те, що клас — це дисциплінарний простір. У ньому існують чіткі й обов"язкові для всіх правила.

Утім, важко 1 вересня й учителям. Адже непросто впоратися з гамірним колективом шестиліток.

— Необхідно зменшити наповнюваність молодших класів до 15 дітей замість нинішніх 30-ти, — вважає викладач ліцею "Лідер" Наталя Коваль, 39 років. — Проте, якщо сьогодні у вас є тільки 25 школярів, клас не відкриють.

Прийняти шестиліток на належному рівні готові далеко не всі українські школи. У багатьох не обладнані спальні та ігрові кімнати. Та й у найкомфортніших умовах дитина може почуватися самотньою. Тому принаймні в перші дні її не варто лишати у школі до вечора.

Загалом, чи готовий малюк стати першокласником, доводиться вирішувати за півроку до вересня. Співбесіди для майбутніх школярів починаються у квітні. Цей "іспит" може викликати в дитини комплекс невдахи й заздалегідь відбити бажання вчитися, кажуть фахівці.

Необхідно зменшити наповнюваність молодших класів до 15 дітей замість нинішніх 30-ти

30-річній киянці Світлані після шкільного тестування порадили залишити сина в дитсадку ще на рік. Мовляв, у дитини переважає ігрова функція, тому на уроці він буде неуважний і не зможе висидіти необхідні 30 хв.

— Я звернулася до іншого психолога, — розповідає мати. — Вона сказала, що дитина готова до школи. А відсутність ігрової функції в шестирічному віці була б відхиленням від норми.

— В Україні немає стандартизованих тестових програм, тому вчителі та психологи користуються різними методиками. Нерідко — західними, які нашим дітям не підходять, — пояснює Світлана Уварова.

Директор дитячого центру раннього розвитку "О"Кешкин клуб" Інна Яровенко, 38 років, вважає дошкільне тестування приводом відмовити дитині у прийомі:

— Саме так його використовують у багатьох школах, ліцеях і гімназіях. До дітей висувають завищені вимоги, перевіряють навички додавання й віднімання, вимагають говорити англійською, читати на швидкість і розв"язувати усно задачі на три дії.

Це при тому, що екзаменувати або тестувати майбутніх першокласників в Україні офіційно заборонено.

— Проте юридичних підстав для оскарження ви не знайдете, — каже Ірина Шапошнікова. — Тестування — це рабоча, неофіційна назва процесу. Формально йдеться про проведення з дитиною співбесіди, про цілком законне обстеження малюка на предмет готовності до школи.

×