Фразеологізми яскраво характеризують кожну мову, додають їй неповторних барв, збагачують, у них відбивається глибока мудрість народу, його вікова культура.

Сьогодні нерідко можна почути, як замість джерельно чистих українських стійких висловів використовуються кальковані звороти (відчутний вплив "братнього" народу). Чимало митців пера пишуть суржиком, ЗМІ й гадки не мають, що багатство авторського тексту залежить передусім від насичення його національною фразеологією.

Розгляньмо найпоширеніші спотворені фразеологізми.

Більше всього на світі він любив свою країну. Українською правильно "понад усе, "найбільше", "більше за все".
Варто було лише (відчутна залежність від російського "стоило"). "Варто було заплющити очі, як перед внутрішнім зором з'являлися двері, мало чим відмінні від тих, що були у підвалі" - читаємо в Любка Дереша. Якщо добряче покопирсатись у скарбниці рідної мови, відшукаємо кращу сполуку – тільки-но. "Тільки-но заплющив очі…".

Вертілося в голові − снувало(ся), роїлося в голові.

Взяти себе в руки − опанувати себе; перемогти себе. Зважаючи на контекст − владати собою, панувати над собою, керувати собою.

Виходити з себе − втрачати витримку (самовладання); дратуватися. Або ж зі шкури лізти, із себе пнутися, аж нетямитися.

Віддавати собі звіт − усвідомити (собі), що; бути свідомим того, що; розуміти, зрозуміти, що. "Хоча я й віддаю собі звіт…" − я добре знаю, розумію, цілком усвідомлюю.

Чужим миготить в українській мові зворот "в усіх відношеннях". Кажуть "усіма сторонами" або "з усіх поглядів". Замість сполуки "у тому відношенні" краще "тією стороною", "з того погляду.

Не бажано зловживати й конструкцією "за допомогою". Адже українська мова вимагає тут орудного відмінка: носити відром, а не за допомогою відра; погрозами, погрожуючи, а не за допомогою погроз.

Залишати у спокої – давати спокій. "Оставь меня в покое" перекладається "дай мені спокій".

Йти своїм чередом − іти своїм звичаєм (своєю чергою); іти (піти) собі.

Росіяни кажуть "и в голову не пришло". Українцям же "не спадає на думку".

У росіян "как бы не так". Грмотний українець відповість "аж ніяк", "де там", "овва".

Кидатися в очі − вочевидь, рекордсмен серед калькованих зворотів. Зазвичай "впадає у вічі".

Коли ж росіянин "ламає собі голову", ми її клопочемо, сушимо (голову або ж мозок), ходимо до голови по розум, мізкуємо.

Його ім'я на слуху. А чому ж не "сходить з язиків"?

Або ж чуємо "на худий кінець". Українська фразеологія знає вислів "у найгіршому разі".

Лід зрушився – невдалий зворот-покруч. Правильно казати "крига скресла".

Носити характер. Носять свиту, гарні чобітки, жупан. А характер мають.

Наносити удар. Маємо оригінальний український фразеологізм "завдавати удару". Або ж не набудовувати зайвого й казати "вдарити".

Він попав впростак. Правильніше українською пошитися в дурні.

Привести в порядок (у належний стан) − упорядкувати щось, дати лад чомусь, довести до пуття.

Прикладати зусилля, від російського "прилагать усилия", − це докласти зусиль або сил.

Прийшло в голову - спало на думку, запала в голову думка, спливло, зійшло, набігло на думку, мені здумалось. Українські класики у своїх творах вживали ще й вислів "на думку навертається".

Продовження слідує. Фразеологізми з лексемою "слідувати" українській мові чужі. Доречно сказати "далі буде". Слідувати прикладу – наслідувати приклад. Зі сказаного слідує – зі сказаного випливає.

"Після операції хвора прийшла в себе через кілька годин" - це теж суто російська форма. Треба казати "прийшла до пам'яті", "... до чуття", "опритомніла", "отямилась", "очуняла", "очумалася", "стямилася".

Справляти глибоке враження на когось. Повна калька від "производить глубокое впечатление". По-українському буде "запасти глибоко в душу".

Терпіння лопнуло − терпець увірвався.

Увійти чи вступити в силу (про закон чи ще якийсь правовий документ) - калька. Правильно: набрати чи набути чинності.

Не вживайте й "у тому числі". Натомість маємо "зокрема", "серед них і…"; "між них і…".

Я в шоці − я шокований. Подібне до нього "я в ужасі" можна передати українським "мене взяв жах".

Як ні в чім не бувало. "Він, як ні в чім не бувало, продовжував теревенити". Правильно: "наче й не було нічого", "наче нічого й не сталося", "наче й не він".

"Якщо вам буде завгодно" - це не що інше як російське "если вам будет угодно". По-українськи − якщо хочете; коли ваша ласка.

Орудуючи своїми словами за законами чужої мови, можна наплодити багато смішних висловлювань. Кажуть: "Він розбив намет". Розбити в україномовному значенні можна лоба, серце та горнець. Розтрощити. Намети ж ставлять чи напинають, натягують. Табір можна звести, табором стати, отаборитися.

Неоковирні кальки з російської неабияк засмічують українську мову. А сліпо ковані, незграбні фразеологізми – і поготів. Часто автори, щоб не завдавати собі зайвого клопоту, вдаються до першого-ліпшого звороту, який спаде на думку, забуваючи, що ми маємо свої оригінальні сталі вислови, передані з діда-прадіда.

 

×