"Добридень, тату, в хату" - як правильно вітатись українською

Українською мовою варто вітатися не "Доброго дня!", а "Добрий день!".Форми вітання "Добридень! Добрий вечір! Добривечір! На добраніч! Добраніч!" є традиційно українськими.

"Доброго дня!" є видозміненою формою, яку вживають для того, щоб мова звучала більш культурно, пише блогер Анатолій Жилавий на сайті "То є Львів".

На підтвердження своєї думки автор наводить цитати з творів письменників.

"Добридень же, новий годе, В торiшнiй свитинi!" (Шевченко).

"Добридень же, тату, в хату" (Шевченко).

"Дай, боже, добрий день, Маріє! — Дай, боже, й вам, бадіко!" (Кобилянська).

"Добрий день! – Здоровi були. – Що, Грицько дома?" (Панас Мирний).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Опублікували добірку найвлучніших слів для дощового літа

"Стягненi форми вiтань "Добридень!" i "Добривечiр!" дуже гарні та не мають аналогів у сусідніх мовах. Мені запам'ятався момент із дитинства, коли я на селі привітався з дідусем "Добрий день!", на що він мені відказав: "По-українськи треба казати "Добридень!". Правду кажучи, на Галичині рідко коли можна почути цю форму. А варто було б саме її популяризувати. Нещодавно мав нагоду бути з дітьми на опері "Попелюшка" у Львівському оперному театрі, то актори дуже часто вживали форму "Добридень!". Дуже гарно. А Словник Грінченка подає ще й форму "Добридосвіток!" - зазначає Анатолій Жилавий.

Функцію побажальності в українській мові виконувало кліше "Дай, Боже". Воно неодмінно додавалося і до "Добрий день", і до "Добрий вечір". Тож нинішнє "Добрий день" є просто еліптичним залишком повного вислову "Дай, Боже, добрий день" чи "Добрий день, дай Боже".

Сказати "Бажаю вам доброго дня" більш доречно як побажання наприкінці розмови. Але це не вітання.

×