Привіт, друже. Ти - нормальний. Я - в меншості. Моя самотність у мережі шле вітання твоїй нестерпній легкості буття. Цей матеріал можна назвати "Не так тії вороги, як добрії люди".
Ти дуже халатна людина. Недбала. Пишу так, адже на байдужого не виглядаєш.
Навіть в Україні мова, якою нам з тобою випав тягар спілкуватись - українська - наразі істотно програє майже по всіх фронтах. Бізнесово вона - програшна. Статусно - програшна. На жаль, медіамагнат Борис Ложкін у цьому плані має болючу рацію.
Коли зрідка хтось грошовитий із якихось неринкових причин робить ірраціональне вольове рішення, і здійснює український інтерфейс якого-небудь сайту, то більшість наших співвітчизників за це не подякують. Не зауважать. Вони не читають.
Із тих, які розумніші, які читають, теж більшість не подякують. Їхня мова - російська. Навіть у проактивному сегменті українських соцмереж, більшість розумних і цікавих текстів про актуальне - російськомовні. Це наочно відображає site.ua, zmiya.com.ua, блоги аналітичних і новинних сайтів і ще деякі рейтинги.
Дивно, але на сайтах nv.ua, ukr.net, hotline.ua, vk.com, fb,com тощо навіть україномовні люди, втч багато моїх і твоїх друзів, вперто не бачать повноцінних українських версій і продовжують набивати статистику й ціну російським.
Ця відвідуваність фіксується, лягає у звіти, і згодом високочолі аналітики козиряють чимось на подобі: "Найбільша частка українських запитів - у Тернопільській області: 33%". Так було років 5 тому, за даними компанії "Яндекс.Україна". Не думаю, що зараз кардинально інше.
І коли в цьому плачевному стані ще й такі, друже, як ми з тобою - не просто україномовні пофігісти, а ті, кому нібито важливе майбутнє країни - будуть отак безтурбоно її русифікувати, то чи варто потім на емоціях підмішувати політику в купі з історією, коли черговий директор байдуже, проте чесно, пробубнить: "украинская версия закрылась, поскольку себя не оправдала"..?
Бачу, що розміщену на твоїй стіні статтю вподобало 15 людей. Бачу серед них непоганих дівчат і хлопців, патріотів. 15 лайків - це скільки переглядів? Хтозна. Мабуть, більше сотні. Особливо, враховуючи, що в тебе понад 4000 друзів.
Один твоїм постом світовий - і, що важливо, український - інтернет-простір отримав додаткову сотню переглядів україномовної статті. Але ж ні. Не отримав жодної. Більше того: всі ці українські товариші ще й наклацали сотню переглядів її російській близнючці - тільки тому, що ти, перед тим як ділитись, полінувався клацнути по слову "українською", "ua" або ж "UKR"... Це згенеровані тобою перегляди. А з кожним перепостом від тебе, вважай, отримані з нашої арифметики цифри можна множити.
Тож рано, напевно, вимагати свідомості та принциповості від простих людей на вулицях далекого Слов'янська. Хоч якесь моральне право на це з'явиться, ̶к̶о̶л̶и̶ якщо наші "україномовні" світочі соцмереж зауважать і оцінять, що хтось собі в збиток попрацював заради їхньої україномовної, тобто дискримінованої й безпорадної, а часто ще й затурканої меншості.
5 
1
Коментарі
1