Як нам називати сусідів

 

Проблема написання чужомовних імен починається з наших сусідів. Чому польське ім'я Anrzej українською має бути Анжей, а російське Андрей - вже Андрій? Скажімо, в правописі за редакцією В. Німчука стверджується: "За усталеною традицією імена та імена по батькові росіян і білорусів передаємо українськими відповідниками, пор.: Александр Сергеевич Пушкин - Олександр Сергійович Пушкін, Михаил Шолохов – Михайло Шолохов, (…) Віталь Анічэнка - Віталій Аніченко, Анатоль Цітоў - Анатолій Титов". Отже, маємо справу з "усталеною традицією", згідно з якою росіяни і білоруси - грубо кажучи "наші", а поляки і словаки - ні. Якщо в радянські часи така традиція була логічною (тут - "братні республіки", там - хоч і соціалістичний, але ж "забугор") - то в умовах незалежної держави виглядає щонайменше дивно.

Хотілося б, аби сусідів, тим паче сусідів-слов'ян, не поділяли на "ближчих" і "дальших".

Які є варіанти виходу зі становища?

Перший. Росіянин на ім'я Владимир Островский пишеться українською як Владімір Островскій (транслітерація) або Владімір Астровскій (транскрипція). У свою чергу поляк W?odzimierz Ostrowski пишеться як Влодзімєж Островскі. Проблема в тому, що польською Островскі відміняється (Островскєґо, Островскєму), а українською - ні. Ну і щодо росіянина - Астровскій-Астровскава? Чи Астровского? Чи Астровського?

Другий. І росіянин і поляк українською перетворюються на Володимира Островського. Втрачається національний колорит, зате нема жодних проблем із відмінюванням.

Третій. Імена лишаються в тексті мовою оригіналу. Як варіант - оригінал зазначається в дужках, наприклад: "Як повідомив наш кореспондент Володимир Островський (W?odzimierz Ostrowski), зараз у місті спокійно".

Варто відзначити, що в наших західних сусідів - поляків - також нема єдиного способу передачі українських імен. Скажімо, у вікіпедійній статті про Віктора Ющенка його мати Варвара стає Барбарою, батько натомість лишається Андрієм, не перетворюючись на Анжея; дружина Катерина стає Катажиною, а брат як і в оригіналі – Петро, а не Пьотр. Проте в переважній більшості імена транслітеруються, про що можна переконатися на прикладі списку депутатів Верховної Ради: "Deputowani Rady Najwy?szej Ukrainy". Тобто, тут ми маємо справу з першим варіантом. В російській мові, натомість, панує другий варіант: Петро пишеться як Пётр, Андрій як Андрей.

Як врегулюють це питання в наступних версіях правопису? Хтозна. Проте хотілося б, аби сусідів, тим більше сусідів-слов'ян, не поділяли на "ближчих" і "дальших" з відповідними наслідками у передачі імен та прізвищ.

×