Щороку 67% українських дітей стають жертвами, кривдниками або свідками булінгу. Жертвами найчастіше стають діти, які чимось вирізняються серед інших.
"Ситуації бувають різні. Універсального способу вирішити конфліктну ситуацію немає. Можна спробувати налагодити стосунки між дітьми. При незначному конфлікті медіатором може бути вчитель чи психолог. Давати колективні творчі вправи і включити конфліктуючих дітей в спільну роботу", - каже Gazeta.ua старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Ірина Губеладзе. - "Якщо брати складніші ситуації, наприклад, коли однолітки дитину починають висміювати, принижувати публічно, пускати плітки по школі і нагнітати ситуацію, варто спробувати вирішити непорозуміння на рівні класу і класного керівника. Однак бувають ситуації, коли краще змінити оточення дитини, можливо змінити клас чи школу".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інтерактивні ігри: хто найбільше піддається впливу суїцидальних розваг
За словами заступника Міністра юстиції Іванни Смачило, якщо класний керівник, завуч і директора школи не допомогли у вирішенні проблеми, найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, звернутися з нею до поліції.
"Лише минулого року в українських школах зафіксували близько 109 тисяч звернень до психологів через цькування. За даними дослідження UNICEF 40 відсотків постраждалих від цькування взагалі не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. Найстрашніше те, що 22 відсотків - вважають, що це нормальне явище", - каже вона.
Булінг - це цькування дітей однолітками у дитячих колективах. Це агресивна та свідома поведінка однієї дитини щодо іншої. Від випадкової бійки буллінг відрізняється систематичністю й регулярністю. Україна займає 9 місце серед 42 досліджуваних країн за відсотком жертв булінгу серед підлітків.
Коментарі