Літня школа розвитку "Велика гра" користується неабиякою популярністю серед черкаських дітлахів. На такий успіх не очікували навіть організатори. Кажуть, територія Дитячого парку замала, щоби вмістити всіх охочих відчути атмосферу виховання в скаутських традиціях. Через це зміни тривають лише тиждень. Ті, хто встиг записатися до участі у "Великій грі", щодня відкривають для себе нове та цікаве: бойовий гопак, їзда верхи, майстер-класи із народних ремесел та спілкування англійською. 21 червня для найсміливіших учасників "Великої гри" влаштували навчання з альпінізму.
О 14.30 у Дитячому парку збираються близько 100 дітей. Кожна у жовтій косинці з гербом.
— Хто найсміливіший? Хто перший полізе на дерево? — запитує виховник-комендант 46-річний Валерій Гавриленко.
Руку піднімає лише 11-річний Дмитро Вовк. Так починаються змагання на смузі перешкод — вихованців навчають основ альпінізму й туризму.
Відкривати захід запросили організатора літньої школи розвитку — голову наглядової ради благодійного фонду "Дитячий світ" 52-річну Валентину Жуковську. Виховники приводять вихованців на край парку. На дерева натягнули мотузки, на землі лежить спорядження для страховки.
— Я думаю, що в житті вам доведеться вирішувати різні питання, й у кожного буде своя смуга перешкод, — говорить Жуковська. — Тут ви здобудете такі навички, які допомагатимуть здобувати перемоги. Фізична підготовка перейде у моральну стійкість. Я бажаю перемоги всім учасникам змагання.
Валерій запрошує першого. Дмитро Вовк швидко вилазить на дерево, чіпляється за мотузку карабіном.
— Обличчям уперед, вниз спиною! Пішов! — інструктує Володимир Педько, 24 роки. — На таких станціях можуть брати участь діти з 8 років, а ті, що далі, — показує на дерева, де мотузку натягнули на кілька метрів угору, — для дорослих. Коли навчаться трохи лазити, будуть змагатися.
Дмитро долає останній відрізок дороги, який називають "метелик". Мотузка, прикріплена до молодого дерева, дуже гойдається, в дитини трусяться ноги.
— Ой, хоч би дерева не поламалися, — переживає Валентина Жуковська, яка спостерігає за змаганнями.
Після Дмитра готується Микола.
— Ну як, страшно? — запитує у попередника, підходить до дерева.
— Ні, бо є страховка, — відповідає хлопець. — Я і без страховки поліз би. От там, на "бабочці", ноги сильно трусилися, важко було рівновагу держати. Треба присісти й триматися.
Біля дерева вишиковуються 30 осіб.
— Тільки один відмовився лізти, — розповідає Валерій Гавриленко. — Це дуже важливо, коли діти долають страх. Треба, щоб українці припинили боятися. Тут ми даємо дітям відчуття самостійності, вільної людини — козака.
Пропонує малечі перейти у тінь.
— Ага, ми тоді чергу втратимо, — говорить Олександр, 12 років. Виховник переводить дітей і кожного ставить на своє місце.
— Я теж полізла б, якби трохи потренувалася, — жартує Валентина Жуковська. — Альпіністи навчили дітей правильно використовувати страховку. Ми запросили черкаське представництво Федерації альпіністів. Задоволені тим, як пройшов цей місяць. На жаль, територія Дитячого парку не дуже велика — ми не можемо прийняти більше дітей. А попит на те, щоб малі долучилися до змістовного проведення літа, дуже великий. Сьогодні в записі — тисяча дітей. Вважаю, що "Велика гра" в Черкасах відбулася, — підсумовує.
Такі самі табори організували у Криму й Карпатах.
2 
1
Коментарі
1