Пес знайшов шістьох дітей-утікачів

 

"Днями у Вишнополі 15-річна дівчина посварилася з батьками й утекла з дому. Пізно ввечері вони подзвонили в міліцію. Ми з Урсом прибули на місце. Собаці дали понюхати вєщі дитини. Через годину втікачку знайшли в старій покинутій хаті на околиці села", — розповідає про свого пса кінолог Тальнівського райвідділу міліції прапорщик 28-річний Андрій Токар.

У міліції пес служить три роки. Купили його за спонсорські кошти. Шість разів знаходив дітей, що втекли з дому.

— Найважче шукати було в селі Червоному. Там 7-річний хлопчик теж пішов із дому.  Урс узяв слід і вивів нас до залізничної колії. Звідти дали знати найближчим лінійним відділкам. Хлопця знайшли на станції "Звенигородка" за кілька десятків кілометрів, — розказує міліціонер.

Ідемо у внутрішній двір Тальнівського райвідділку міліції. Велика довгошерста німецька вівчарка закрита у вольєрі. Кінолог відчиняє його. Пес одразу підбігає до мене. Обнюхавши, втрачає інтерес.

— Урс у перекладі з перської означає ведмідь. Він і справді схожий на ведмедя — і зовні, і характером. Має поважну родослівну. Я його сам дресирував із 2-місячного віку. Він мене визнає за вожака, а інших не сприймає, — гладить пса Андрій. — Ревнивий страшно. Не дай Боже, показатися з іншою собакою.

Кілька разів Урса преміювали за відмінну службу.

— На премію купив йому новий повідок та ошийник. Але найчастіше купую м'ясо. Їсть його і в сирому, і в вареному вигляді, — розповідає Токар. — У борщі картоплі не їсть зовсім.

Найважчими відрядженнями для себе й собаки кінолог називає поїздки в Умань, коли хасиди святкують Новий рік.

Як понапиваються, чортзна-що можуть наробити. Але собаки бояться

— Як понапиваються, чортзна-що можуть наробити. Але собаки бояться. Один мій Урс може зупинити 30 хасидів. Не любить людей із запахом алкоголю або зі слідами наркотиків на руках.

Фотографувати пса прапорщик довго не погоджується. Каже, що попередню собаку отруїли.

— Нещодавно повернулися з Легедзиного. Там уночі грабонули магазин. Урс по слідах привів прямо до хати злочинців. Ми їх тепленькими й узяли. Ясно, що остальним таке не понравиться.

Мати Андрія 60-річна Людмила Токар каже, що такого розумного собаки ніколи не бачила:

— Приїхав якось з Умані з порізаною лапою. Я його питаю: "Що Урсік, лапа болить?". А він лягає й показує хвору лапу. Буває, спитаєш: "А чиї це тапочки стоять?" Доки виясняємо, Урс бере в зуби й несе на місце. Як людина, тільки говорити не вміє.

Людмила каже, що пес любить увагу.

— Доки не погладю його або не похвалю, їсти не буде.

×