— Не можна сказати, що тікають тільки діти з неблагополучних сімей. Є випадки, коли батьки їдуть на заробітки і залишають малих на бабусь. А бабуся не завжди може зрозуміти сучасних дітей, — каже 47-річна Наталія Бурська, завідувачка Уманського обласного міжрегіонального дитячого притулку.
Чому діти йдуть із дому?
— Непорозуміння починаються з 10 років. Є діти, які можуть так вчинити через разовий конфлікт. Посварилися з батьками чи друзями, не бачать виходу із ситуації і тікають із дому. Такі діти не знають, куди йти. Можуть сидіти в парку чи ходити вулицями. Іноді батьки приходять і кажуть: "Що йому ще треба? Мобілка дорога, одяг такого-то бренду, взуття фірмове". Одна з головних причин утеч — відсутність спілкування між батьками і дітьми.
Як запобігти втечі?
— Треба бути другом чи подругою для своєї дитини. Навчити ділитися проблемами. Запитувати про новини в школі, навчання, друзів. Коли дитина йде до школи, неважко побажати гарного дня. Часто батьки не говорять із дітьми. Ті проводять час за телевізором, комп'ютером чи у дворі. Ні в якому разі не можна на протест реагувати грубістю, в жодному випадку не бити. Треба розібратися у ситуації. Слід звернути увагу, коли дитина йде з дому на годину-дві й не попереджає про це.
Після першої втечі так роблять іще?
— Бувають діти, які потрапляють до нас по два-три рази. Бачать, що їх у притулку розуміють, підтримують, підказують. Коли дитина повертається додому, батьки, як правило, тримаються день-два, а тоді знову перестають помічати дитину. І вона тікає з дому.
1 
1
Коментарі