понеділок, 25 лютого 2013 06:45

"На жінку жалілися, що в неї 42 собаки в хаті жили"

Автор: фото: Захар КОЛІСНІЧЕНКО
  Дільничний Олег Малий зайшов до  родини Ніколайчуків у селі Мошни Черкаського району. Валентин Ніколайчук був засуджений  вісім разів. Його дружина Олена — шість. Дільничний обом допоміг знайти  роботу
Дільничний Олег Малий зайшов до родини Ніколайчуків у селі Мошни Черкаського району. Валентин Ніколайчук був засуджений вісім разів. Його дружина Олена — шість. Дільничний обом допоміг знайти роботу

Обласне управління міліції проводить профілактичну операцію "Візит". Дільничні обходять двори, знайомляться з жителями, роздають візитки.

З5-річний Олег Малий п'ять років працює дільничним у селі Мошни Черкаського району. Поширив серед жителів села близько тисячі візитних карток, де зазначені контакти Черкаського райвідділу міліції, телефон та адреса його дільниці, дні й години прийому.

— Мене запитували навіть, як землю приватизовувать, коли візитки давав, — розповідає. — Люди знають, де і як мене знайти. Та все одно з візитками ходжу. Заодно переговорю з усіма. Тим, хто один живе, і літнім людям нагадую, щоб були обережними, не відкривали двері незнайомцям. І з поштарями бесідував з цього приводу, і з соціальними працівниками. Аби нагадували.

Дільничний пункт розташований у колишній будівлі сільської ради на вул. Леніна, в центрі села. Приймальні дні — вівторок і субота. Олег Малий торік став найкращим дільничним Черкаської області. Отримав ноутбук.

— Люди звикають до дільничного, як до лікаря, — продовжує. — Був в отпуску 45 днів. Приходжу, а мене чекають троє. Питаю: чого ж не їхали в Черкаси? А вони: "Чого ми будемо кудись їхати, як у нас є свій участковий". Була й така ситуація, що оперативна група приїхала, а раніше судимий каже, що не відкриє, доки участковий не приїде. Я приїхав, він глянув у вікно і відкрив. Мій робочий день починається о  восьмій ранку. Сьогодні — в сім, бо в людей помер батько, а міліції потрібно засвідчувати, що це не насильницька смерть. Дзвонять круглосуточно. Злочини різні бувають, від тяжких до банальних — кукурудзи хтось мішок украв, хтось похуліганив. Було, на жінку жалілися, що в неї 42 собаки в хаті жили.

Ідемо з міліціонером центром села. Кожен другий із ним вітається. Повз нас проїжджає "нива". Водій сигналить і махає рукою.

— Колись у нього скутер украли. Я зібрав усіх босяків та кажу: "Якщо хтось узяв — нада вернуть, бо так не роблять!" — розповідає Олег Олексійович. — Рано він мені дзвонить — скутер уже в дворі стоїть.

Їздить Олег Малий приватною "ладою". Вартість бензину райвідділ та сільська рада компенсують частково.

— Потрібно постійно і планомірно перевіряти раніше судимих, дебоширів, конфліктних. Увага їх трошки стримує. У мене є така сім'я, де батько вісім разів судимий, мати — шість, а її брат — чотири. То брата я на лікування відправив у тубдиспансер. А їх заставив, щоб сина в школу зібрали.

Навідуємося разом до проблемної сім'ї. Авто зупиняється біля старого будинку без паркана. Господар 42-річний Валентин Ніколайчук щойно прокинувся. О 4.00 тільки прийшов із роботи. Працювати його влаштував дільничний.

— Я звільнився недавно з місць позбавлення волі, а таких сильно не беруть на роботу, — розказує Валентин. — Тепер працюю кочегаром у ресторані. Дільничний поміг. Він у нас хороший мужик. Ніяких конфліктів ніколи з ним не мав.

— Олексійович узагалі безконфліктний, — додає дружина Олена, 34 роки.

Дільничний у цей час на вулиці розмовляє з її братом, який хворіє на туберкульоз. Заходить до будинку і запитує, де їхній син.

— Гуляє з сусідом, — відповідає батько.

Повертаємося до дільничного пункту.

— Я його влаштував, бо знаю ж, шо пропаде, — говорить Олег Малий. — А коли людина працевлаштована, то менше дурь у голову лізе. Прийшов і думає вже, як відпочити. Олену літом пристроював на сезонні роботи, бо так їх не візьмуть. Попросив підприємців під своє слово. То ніхто на них іще не жалівся.

Відвідувачів у дільничному пункті немає. Олег Олексійович переглядає теки з документами і планування.

— Буває, люди приходять із такими питаннями, що не входять до моєї компетенції. Один каже: "В мене машини калюжу прямо під забором об'їжджають. Заляпують ворота". А що я йому скажу? Висохне калюжа — їздитимуть по дорозі. Разом із головою сільради проводжу освітню роботу, щоб люди не викидали сміття, а укладали договори про вивезення. Розказую, що краще заплатити 10 гривень на місяць, ніж платити тисячу штрафу.

Оголошення з фото інспектора, адресою дільничного пункту, телефоном є на дошці об'яв, у сільській раді та магазині.

Зараз ви читаєте новину «"На жінку жалілися, що в неї 42 собаки в хаті жили"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути