Минулої п"ятниці в торговельному центрі "Плазма" на бульварі Шевченка в Черкасах установили ялинку. На неї почепили листи дітей-сиріт, інвалідів, із неблагополучних сімей. Вони просять у Діда Мороза подарунків. Будь-хто може зняти послання й відгукнутися на прохання.
На маленьких листівках, що висять на гілках, зазначено ім"я дитини та її прохання. Тексти переписані з листів дітей-сиріт, напівсиріт, інвалідів, позбавлених батьківського піклування. Це зробили волонтери, переважно черкаські студенти. Вони чергують поблизу ялинки — пояснюють суть акції, приймають подарунки. 29, 30, 31 грудня в костюмах Дідів Морозів вони розноситимуть гостинці до інтернатів та будинків. Благодійник може залишитися анонімним, а може й піти з волонтерами.
Акцію "Стань Дідом Морозом для дитини" організувала дружина черкаського мера 41-річна Анжела Одарич. Уже зібрали 1,2 тис. листів. Чекають ще 300. У Черкасах 1,5 тис. знедолених дітей.
— Уперше я почула про таку акцію в США. Там у центральних супермаркетах, іграшкових магазинах виставляються ялинки. На них висять листи дітей до Санта Клауса, — каже Анжела Одарич.
На відкритті ялинки в "Плазмі" було понад 50 осіб. Мер Черкас 40-річний Сергій Одарич зняв листівку, пішов до відділу іграшок і повернувся з рожевим плюшевим ведмедем.
— Я купив мобільний телефон "Самсунґ" з відеокамерою, — розповідає директор черкаського управління "Приватбанку" Віктор Шуршин. Звертається до Анжели Одарич. — Слухайте, а що, можна два подарунки? То я піду ще.
Підприємець 41-річна Віра Оленко купила набір дисків та альбом Наталки Могилевської.
— Я стараюся приходити на всі благодійні акції, — говорить Віра. — Допомагатиму, поки маю змогу.
У листах діти просять іграшки, мобільні телефони, велосипеди, ролики, МР3-плеєри, одяг, парфуми, цукерки, зошити, цуценят і хом"ячків. Одного хом"яка вже купили.
Нині організатори намагаються знайти благодійників аби придбати дорогі подарунки, зокрема комп"ютери.
— Ми побачили, що ефективніше повісити 10 прохань про цукерки чи іграшки, ніж одне про комп"ютер. Зараз обдзвонюємо фірми, просимо долучитися до акції. Вже домовилися із взуттєвим магазином, щоб допомогли придбати взуття. Якщо всі листи не розберуть, шукатимемо спонсорів.
67-річна Тося Рясна чергує біля ялинки в "Будинку торгівлі" з 10.00 до 15.00. По обіді її заступають студенти. Ялинка стоїть на сходах між першим і цокольним поверхами. Щоранку на ній розвішують листівки.
— Мене через знайомих попросили допомогти, — каже жінка. — Я все життя в торгівлі проробила, знаю, як людей уговорити. Бо тут багато хто підходить, питає, але купляти щось не всі готові. Рано й увечері людей мало. В основному в обід підходять.
Тося Трофимівна зауважує, що люди вибирають недорогі подарунки. Вже принесли набір для малювання, диски, ляльку, цукерки, годинник.
— Мобільні телефони не купляють. Буває, беруть откритку, а назад не приносять. Гроші тицяють — по рублю, по два. Правда, двоє по п"ятдесятці дали. Та тут багаті не ходять. Воно ж видно по людях, по тому, як вони одіті.
Рясна чекає на знайому Марію Нечитайло. Чергують удвох.
— Самій тут не можна, — веде далі Тося Трофимівна. — Циганчата коло ялинки так і крутяться.
Гроші тицяють — по рублю, по два
Підходить молода жінка з іграшковим пістолетом. Називається Тетяною Чикало.
— Там ще шашки просили, але я не знайшла. Як десь побачу, принесу, — пояснює Рясній.— У мене двоє дітей. Не можу бути байдужою.
Про акцію Тетяна дізналася з телебачення. Вирішила приїхати.
Ялинки з листами в черкаських супермаркетах "Плазма", "Будинок торгівлі", "Фуршет", "Гранд-маркет"стоятимуть до 28 грудня.
"Дорогий Святий Миколай! Мене звати Деревянко Богдан. Я пишу листа з Черкаського притулку. Ми в притулку граємося м"ячем скакаємо на скакалках. На заняттях займаємося цікавими справами. Я стараюся бути чемним. Хочу, щоб ти приніс мені тетріс, машинку на пульту, багато солодощів. Дякую".
"Дорогий Миколай! Пише тобі Синьогуб Микола Миколайович. Мені 8 років. Я тут стараюся не битися, слухатися. Я приїхав із Шиндірівки. Хочу, щоб ти подарував мені конструктор "Лего". Дякую".
"Шановний Санта Клаус!
Пише тобі Ваня. Мені 8 років і я ходжу до третього класу. У мене все гарно. Бо живу я у великий веселій родині: Мама, Тато, два брати та чотири сестри. Ще є в мене цуценя — Джета — маленька овчарка. Я їх всіх дуже люблю. А в тебе дорогий, Санта, хочу попросити невеличкий подарунок — це поїзд на желізній дорозі на батарейках. Буду тобі дуже вдячний. До побачення! Санта. Усього тобі найкращого". Ваня. Червоноармійська, 11".
"Любий Дідусю Морозе!
Пише тобі учениця 3-Б класу Черкаської спеціалізованої школи N3 Потапенко Вікторія Вікторівна. Я народилася 28.10.1998 року, отже мені вже 9 років. На жаль, я дуже хворію й тому навчаюся вдома. Як і у всіх дітей у мене є мрія. Я хочу отримати на Новий рік — принтер до комп"ютера, щоб друкувати свої роботи. А ще я хочу розповісти тобі, де я живу. Тому, що ми з батьками і братиком живемо в колишніх казармах, у одній кімнаті, й нас важко знайти. Моя адреса: м. Черкаси, Ільїна 222/2 гуртожиток 1/37. До зустрічі".
"Любий дідусю, пише тобі Пилипенко Діма. Мені дев"ять років. Я живу в чарівному місті Черкаси, вул. Шевченка, 241. Я навчаюся в школі N17. Мені дуже подобається навчатися, але я часто хворію. Тому найперше я хотів попросити здоров"я для моєї родини. Я дуже люблю складати конструктор, можу збирати літаки, кораблі, машини. Але я мрію про середньовічний замок із таранами, гарматами, що стріляють, воїнами, тваринами. Дякую тобі, любий Дід Мороз, за всі твої подарунки".
2 
1
Коментарі