Юрій Калініченко, 18 років, студент, село Горобіївка Канівського району:
— До сільської бібліотеки ходжу разів чотири на місяць. Беру там переважно художню літературу. Найчастіше пригодницькі або історичні романи. Останній раз брав кілька днів тому трилогію Василя Яна "Нашестя монголів". Книжок у нашій бібліотеці дуже багато, але вони старі. 90 відсотків видань ще радянських часів.
Микола Ненада, 64 роки, пенсіонер, село Руська Поляна Черкаського району:
— Буквально вчора був у бібліотеці. Проводили там засідання літературного клубу "Провесінь". Сам недавно подарував свою книжку "Споріднені долею" бібліотеці. Вперше туди пішов 1958 року. Ходжу й досі. Шукаю для себе матеріали з краєзнавства. І художню літературу частенько беру.
Віктор Науменко, 24 роки, вчитель української мови та літератури, село Сорокотяга Жашківського району:
— Востаннє в сільській бібліотеці був десь у шостому класі. А зараз все є в інтернеті: періодика, художня література, наукова. Навіть те, чого й близько немає і не буде в бібліотеках. Фонди вже давно застаріли. Може, аби там щось було, то і пішов би почитав. Але там і бібліотекарки немає, бо 5 градусів морозу у приміщенні. Так само в бібліотеку не ходять і учні. Хоча вони й у шкільну ходять через раз.
Любов Сердюк, 43 роки, домогосподарка, село Ярошівка Катеринопільського району:
— У бібліотеці була років три-чотири тому. Брала якийсь жіночий роман. А зараз даже не знаю, чи вона працює. Книжки то там є, але вона зачинена. Та й часу на читання особливо не маю. Задовольняюсь газетами. В нас у селі взагалі колись дві бібліотеки було. Але клуб розібрали, а разом з ним і бібліотеку. Куди звідти поділися книжки, невідомо. Надіюсь, їх хоча б люди порозбирали, а не на розтопку пішли.
Валентина Іляшенко, 17 років, школярка, село Домантово Золотоніського району:
— Вистачає шкільної бібліотеки. У ній є все, що нам потрібно за програмою. А в сільській бібліотеці книжки переважно старі. Останній раз, рік тому, брала там твори Остапа Вишні для себе почитати.
3 
1
Коментарі