Над урвищем між селами Легедзине й Тальянки щосили мекає коза, прив"язана до абрикоси. Поряд — зо 20 дорогих автомобілів. Нижче гурт людей. Тут режисер-аматор Тальнівського району 43-річний Владислав Чабанюк знімає фільм "Казка про Чорного козака".
— Коза мекає недаремно, — каже Владислав. — Сьогодні увечері її заріжуть. За сценарієм татарин, зарізавши козу, в припадку лютої радощі розчісує масними руками коси найкрасивішої дівчини-полонянки. Так він радіє з приводу захоплення ясиру.
За сценарієм татарин мав зарізати барана, але за нього господарі запросили 800 грн. Режисер вирішив купити козу. Вона обійшлася в 150. Бюджет фільму становить 62 тис. грн. Назбирали лише п"яту частину.
— Голови колгоспів обіцяли допомогти, але соняшник та пшениця різко подешевшали, й вони лише руками розводять, — каже 44-річний легедзянин Микола Кулик. Він шукає гроші на фільм. — А за день оренди професійної камери треба дати 300 доларів.
Сценарій "Казки" написав київський письменник Сашко Лірник (Олександр Власюк). Події відбуваються в ХVII ст. в селі Сабадаш під Жашковом. Козацька вдова Ганна помічає, що вночі хтось став допомагати по господарству. Підстерігши, вона бачить козака, вбраного в чорне. Закохується в нього, але дізнається про страшну історію. Козак проклятий сотником за те, що заснув на чатах. Козацьку сотню вирізали татари, він один урятувався. Тепер лише вночі може вийти зі спільної могили, щоб допомогти людям. Якщо запізниться до сходу сонця — залишиться там назавжди.
— Коли на Сабадаш напали бусурмани й погнали Ганну на Крим, уночі їх атакував Чорний козак і бився з ними до сходу сонця, — розповідає Сашко. Він одягнений татарським сотником. Пасма довгого сивого волосся заплутуються за шолом.
Бюджет фільму становить 62 тисячі гривень
— Козак навіть не повернувся назад у могилу. Але коли переміг, дізнався, що прокляття більше не діє. Він стає вільним й одружується з Ганною.
Владислав Чабанюк запросив на зйомки професійних гримерів та звукорежисерів. Головні ролі дісталися його київським друзям та знайомим. Татар зіграли активісти історичного клубу "Росичі". У ролі мурзи — 46-річна американка Наомі Умань, яка переїхала жити в Україну. Ганну зіграла київська артистка 24-річна Марина Юрчак. Чорного козака — 44-річний Василь Середенко.
— Я шьол по вулиці. Віжу — багато людей зібралося, — розповідає 29-річний вірменин Місак Аракелян. — Міне гукнули і я согласився. Тепер я татарін.
Місак приїхав у гості до брата Вазгена, який живе у Вишнополі. Натомість два дні поспіль знімався в кіно.
— Аби гроші платіль, — сміється. Каже, що його запросили, бо має бороду.
Усі татари у фільмі мають кольчуги. Вони важать до 10 кг, ще 5 — шолом.
— Мою кольчугу зробили вручну в Індії, — хвалиться керівник клубу "Росичі" киянин Росланд. Він не називає справжнє ім"я. — Робота стоїть копійки, а за пересилку заплатив майже 150 доларів.
На початку зйомок об шолом Сашка Лірника розбивають на щастя тарілку з написом "Казка про Чорного козака". До вечора знімають епізод із ночівлею захоплених українців.
Наступного дня — батальні сцени. Наомі Умань закопують у яму. Залишають на поверхні тільки голову. Поруч стоїть Чорний козак. Яму обкладають дерном, а шию Наомі вимащують червоною фарбою. Здається, ніби голова відрубана. Очі наказують тримати розплющеними. Коли включають софіти, у Наомі течуть сльози. Роблять кілька невдалих дублів.
— Здесь очшень холодно, — скаржиться американка. Зрештою сцену знімають і Наомі відкопують.
У перерві артистам приносять сосиски на сніданок. Козаки насміхаються з татар:
— Що це за правовірні, які свинину їдять?
— Це не свинина, це бішбермек, — відказують.
27 жовтня в селі Піківці під Уманню знімали кінний напад татар на село. Це останні осінні кадри. Організатори планують продовжити роботу над стрічкою взимку. Завершальні кадри знімуть у травні. Презентація 40-хвилинного художнього фільму відбудеться в Київському будинку кіно.
4 
1
Коментарі