— Немає нічого гіршого за нічні поїздки нашими дорогами, — каже 48-річний Віктор Самойленко з Червоної Слободи Черкаської області. — 2017-го дорогою на Чигирин протаранив причепа без ліхтарів. Мої збитки — понад 40 тисяч гривень. Причіп помітив, коли вже пізно було. Особливо страшно їздити через села. Там і о третій ночі може хтось вискочити на дорогу. У квітні в такий час ледь не збив п'яного діда. Перебігав дорогу за 50 метрів від пішохідного переходу поблизу села Мошни, а потім зупинився і деригував руками.
Уночі оглядовість водія зменшується на 83%. Навіть у світлі фар неможливо повністю оцінити ситуацію.
Перед поїздкою в темну пору миють зовні і всередині лобове скло, знежирюють, чистять фари. У бачок омивання вікон заливають рідину.
— Це просте правило дає водію кращий огляд на 10–15 відсотків. Скло, яке не мили щонайменше три місяці із середини, заломлює світло і створює бліки, — каже інструктор із контраварійного водіння Олег Компанієць, 52 роки. Дає приватні уроки. — Фари, притрушені тижневим пилом і засохлими краплями дощу, світять на третину гірше. Під час нічних подорожей я світлові прилади протираю кожні 80–100 кілометрів. Допомагають у темряві й поляризаційні окуляри для шоферів. Вони дають картинку з жовтуватим відтінком і зменшують навантаження на очі під час проїзду зустрічного транспорту. Але це мають бути якісні окуляри зі скляними лінзами вартістю понад тисячу гривень. На підробки не варто витрачатись.
Кут спрямування пучка світла з фар має відповідати завантаженню машини. Якщо в салоні водій і пасажир спереду — фари піднімають максимально високо. Якщо авто повністю завантажене — опускають.
Найбільша небезпека вночі — це раптова поява перешкод і мінімальна кількість часу на реакцію. Через це більше аварії у темну пору зазвичай мають складніші наслідки, ніж удень.
— Навіть зі ввімкненими фарами й протитуманками на швидкості понад 70 кілометрів водій помічає пішохода в темному одязі за 40 метрів. У світлому — приблизно за 60, — каже спеціаліст. — І не завжди шофер встигає зорієнтуватися і його об'їхати. На прийняття рішення у водія є 3 секунди. Приблизно стільки ж займає час спрацювання гальм від моменту натиснення до початку зупинки машини. Якщо ж авто їде понад 130 кілометрів за годину, наїзд стається раптово. Це нагадує, ніби хтось жбурнув тяжкий мішок у лобове скло.
Найбільші загрози вночі на перехрестях, крутих поворотах і підйомах. На двосмугових міжміських трасах у темну пору зазвичай їдуть ближче до лівої розділювальної смуги — оминають непомітні ями праворуч і каміння.
— Неабияку небезпеку становить тихохідний і двоколісний транспорт. У першого зазвичай або дуже непомітні габаритні вогні, або ж вони не працюють. Навіть побачивши їх заздалегідь, може здатися, що вони стоять, — говорить спеціаліст. — Це може бути трактор, вантажівка 1970-х, що рухається 30–40 кілометрів за годину. Такий зовсім непомітний за крутим поворотом чи фурою, яку щойно обігнали. Велосипедисти й мотоциклісти часто користуються "зебрами" для перетину доріг. Але оскільки вони рухаються швидше за пішоходів, то важко швидко загальмувати перед ними.
Найбезпечніше їхати вночі колоною з безпечною дистанцією за попутною машиною — тоді більше часу на прийняття рішень. За маневрами автомобіля видно ями чи іншу небезпеку. Вздовж населених пунктів бажано пересуватися на 10–15 кілометрів за годину повільніше дозволеної швидкості.
— Одна з небезпек — засліплення фарами зустрічних авто, — каже Олег Компанієць. — У мене на лобовому склі з внутрішнього боку наліплений прямокутник із сірого картону. Як тільки бачу, що водій не гасить дальнє, на мить переводжу погляд туди. Якщо ж вже сталося так, що вас осліпили, не варто панікувати. Вмикайте "аварійку", кермо тримайте, як і тримали, підгальмовуйте й зупиняйте машину, особливо не виїжджаючи на узбіччя.
"Множу 12 на 9. Якщо довго думаю, пора зупинятися"
Найбільше смертельних аварій вночі трапляється через сон водіїв за кермом. Достатньо 4 с, щоб виїхати на зустрічну смугу й протаранити інше авто.
— Аби цього не сталося, потрібно не менше 7 годин поспати напередодні. Має бути легке відчуття голоду. Перенасиченість їжею сприяє швидкому сну, — говорить водій Анатолій Пугач, 59 років. Пропрацював понад 20 років далекобійником. — Коли їду далеко вночі, то час від часу відчиняю вікно, аби збадьоритися, зупиняюся кожні півтори години. Ніколи не слухаю музику з аудіоносіїв, тільки радіо. Там ведучі часто говорять, є реклама. Коли відчуваю, що очі злипаються, множу 12 на 9. Якщо довго думаю, пора зупинятися. Буває, що стовпи, ніби зміщаються дорогою. У таких випадках зупиняюся і сплю хвилин 20.
У дорогу беруть ліхтар і рулетку
До поїздки вночі варто готуватися заздалегідь. У машині потрібно мати аптечку, вогнегасник, троси, запаску і набір інструментів для її встановлення.
— Це мінімум. В авто обов'язково мають бути ковдри, кілька ліхтарів, рулетка і кулькові ручки і аркуші, — каже 47-річний Олександр Васюк, експерт-оцінщик збитків при ДТП. Раніше працював у ДАІ. — Надивився на нічні пригоди водіїв вдосталь. Інколи сонний далекобійник в'їжджає в легковика із сім'єю. Доводиться кілька годин розрулювати ситуацію. А в шофера не те що ковдр і троса, а й навіть кулькової ручки в салоні немає, щоб написати пояснення. Рулетка необхідна, аби заміряти висоту пошкоджень, коли вони незначні й не треба викликати поліцію.
2 
1
Коментарі