— Цей автомобіль розпізнає дорожні знаки й "бачить" розмітку, попереджає водія про перевищення швидкості чи про з'їзд зі своєї смуги без увімкненого повороту. Автоматично вмикає повний привід, — говорить 34-річний Володимир Іванов із компанії "Інфініті". Підводить до вишневого японського кросовера QX30 і пропонує випробувати автомобіль у повній комплектації.
Це найменший позашляховик виробника. Виготовлений спільно з німецькою компанією "Мерседес-Бенц". Повнопривідний, оснащений турбованим бензиновим 2-літровим двигуном потужністю 211 к. с. і 7-швидкісною роботизованою коробкою передач.
У QX30 такий самий кузов, як і в хетчбека Q30. Відрізняється вищим на 3 см кліренсом, оздобленням бампера й порогів стійким до подряпин чорним пластиком. Уздовж кузова йдуть хвилеподібні ребра жорсткості. Дах машини скляний, обладнаний кріпленням для верхнього багажника. У бічних дзеркалах, над заднім номерним знаком і в решітці радіатора вмонтовані камери.
Дверна ручка холодна, зроблена з металу. Обхоплюю її — і спрацьовує центральний замок, розкриваються дзеркала. Машина відчиняється від дотику, коли наближається власник із брелком.
У салоні пахне шкірою. Нею обтягнуті крісла, карти дверей і частково торпеда. Сідаю на заднє сидіння. Там вистачає місця для трьох дорослих середньої комплекції. Простору там, як у хетчбеків класу В — "Фольксваґені Поло" та "Кіа Ріо". При зрості 188 см голова в стелю не впирається. Спинки передніх сидінь із зовнішнього боку оздобили пластиком. Оббивка не псується від взуття дітей під час перевезення їх на задньому сидінні.
За підлокітником є пластиковий люк, що веде до багажника. Його зробили для перевезення лиж.
Багажник машини має об'єм 430 л. Запаски під його підлогою немає. Замість неї — сабвуфер музичної системи і компресор для накачування шин. У багажному відсіку розмістили металеві тримачі для закріплення багажу й розетку на 12 В.
За кермом посадка зручна. Налаштовую під себе сидіння. Воно з електроприводом. Кнопки регулювання — на дверній карті, як і в "Мерседесів". Сидіння можна запрограмувати на три різні положення. Це зручно, коли в сім'ї машиною користуються двоє чи троє людей. Верхня частина торпеди зроблена із м'якого пластику. По центру — сенсорний екран. Ним і мультимедійною системою можна керувати спеціальним джойстиком між сидіннями. На відміну від інших моделей "Інфініті", у цій машині немає стрілочного годинника. Важіль коробки передач подібний до маніпулятора для відеоігор. Його положення не фіксується. На "паркінг" машину треба ставити натисненням на кнопку поряд. На рульовій колонці праворуч немає звичної ручки для увімкнення двірників. Натомість ліворуч — два важелі. Одним вмикають повороти, фари й двірники, другим — круїз-контроль.
Затискаю педаль гальм, торкаюся металевої кнопки "Пуск" — і машина заводиться. Огляд із водійського місця хороший. На монітор виведене зображення машини зверху. В іншій частині екрана відображається відео в районі правого переднього колеса. Там датчик знайшов перешкоду — клумбу.
Переводжу маніпулятор коробки у "драйв" і рушаю. Педаль газу нечутлива. У неї великий хід. Підвіска машини — середньої жорсткості. Деякі дрібні нерівності можуть відчуватися, а ями завглибшки 6–8 см проходить плавно. Керування машини гостре, авто реагує на найменший поворот керма.
За півгодини в міському потоці звикаю до машини. Як тільки у мертвій зоні видимості з'являється авто, "Інфініті" подає сигнал. Подібна функція є у дешевшого "Ніссана Кашкай". Але там зручніше слідкувати за цим, бо загоряються великі індикатори на внутрішній частині дверей. За бажання передачі можна перемикати вручну. Для цього тиснуть на підрульові пелюстки. У місті машина споживає близько 8 л.
Найдинамічніше "Інфініті" розганяється після 50 км/год. На 160 км/год машина добре керована.
Як тільки починає сутеніти, фари вмикаються автоматично. Спрямовують світло у потрібному напрямку. При появі зустрічних машин перемикаються на ближнє світло.
QX30 найменше споживає пального на круїз-контролі. При швидкості 90 км/год на 100 км витрачає до 6,3 л бензину.
Машина сигналить після зачинення дверей
— У місті комфорт машини "Інфініті QX30" не так відчутний, як на міжміських дорогах і ґрунтівках. Підвіска добре "ковтає" глибокі нерівності. Нею їздити до батьків у село побитими дорогами приємніше, ніж нашою колишньою "Маздою 3" чи на братовому "Хюндай Туксоні", — говорить киянин Валерій Кавацюк, 37 років. Машину купив півроку тому, проїхав 30 тис. км. — Хотілося б, аби багажник був трохи більший і налаштування навігатора — простіші. Інколи швидше на телефоні знаходжу потрібну адресу, ніж на ньому. Подобається, що машина сигналить після зачинення дверей на замок.
4 
35413
Коментарі