— Їхав на вокзал зустрічати доньку о п'ятій ранку. Загальмував — і машину на зустрічну смугу викинуло. Добре, там нікого не було. Після цього поміняв гуму на зимову, бо вже бувають заморозки, — говорить 52-річний Віктор Ковтун із Чернігова.
У нього — "Шкода Октавія" 2003 року. Їздить нею на роботу. У вихідні — на дачу.
— Цьогоріч купив зимові покришки "Преміорі". Попередні "Нокіан" виходили сім років. Протектор лишився непоганий, але сама гума задубла. Дві шини повело, — розповідає Віктор Ковтун. Обирає покришки на зиму вп'яте. — Пробував різні моделі. Для мене головне, щоб були масивні ґрунтозачіпи і багато водовідвідних каналів. Такі годяться для снігової "каші" і для поїздок по замерзлому снігу.
Коли температура стає нижчою +7°С, автомобілісти переходять із літньої гуми на зимову. Вона м'якша, зроблена з матеріалу, що не твердне на холоді, й краще утримує авто на ожеледиці.
Зовні моделі зимових шин відрізняють за малюнком. Він може бути "для європейської зими" та для "суворих умов". У першої — широкі водовідводи вздовж всієї площі, небагато шашок і ребер, у другої — більші та глибші канави, масивніші ґрунтозачіпи та більше розрізів і ламелей.
— Шини "для європейської зими" призначені переважно для їзди мокрим асфальтом й "кашею" зі снігу й піску. Такі підходять для пересування містом або рівними трасами. Ця гума легка, від неї менше шуму. Дозволяє розвивати високі швидкості, — говорить продавець шин Юрій Клещук, 37 років. Працює в автомагазині на столичному бульв. Перова. — Для жителів районних і невеликих обласних центрів варто обирати моделі "для суворої зими". У цих населених пунктах дороги чистять погано, багато ям. На шині має бути чимало гострих ребер. Вони врізатимуться у сніг. Також добре, коли є багато ламелей. Вони утримують авто на слизоті. Для жителів сіл і тих, хто їздить погано очищеними міжміськими дорогами, краще купувати гуму під шипи. Останні найкращі для ожеледиці, вони врізаються в кригу й утримують машину на дорозі.
Протектори на гумі можуть бути по-різному розміщені — направлені, ненаправлені чи асиметричні. Для руху снігом і льодом найкращі з направленим малюнком. Асиметричні — найбільш підходять для швидкісних машин. Для ненових автомобілів із поведеним кузовом краще купувати із ненаправленим малюнком. У випадку нерівномірного стирання шин, їх можна міняти місцями.
Коштують нові зимові покришки від 530 грн. Вартість залежить від розміру колеса й виробника. Найдешевші — зроблені в Україні, Китаї, Білорусі та Росії. Найдорожчі — німецькі, американські, фінські, французькі й італійські.
— Якщо обирати з найдешевших моделей, то доволі витривалі українські "Росава". Російська "Кама" поступається нашій і китайській гумі. Білоруські "Белшина" — на рівні з нашими. Але менший вибір моделей, — говорить Юрій Клещук. — Щоб взути "Сенса" або "Ланоса" у вітчизняні шини, потрібно 2 тисячі гривень, у польські чи словацькі — 3 тисячі, у французькі чи німецькі — 6 тисяч гривень. Найдорожчі колеса будуть м'якші і менше шумітимуть. Можливо, на 3–5 метри матимуть коротший гальмівний шлях. Такі дорого коштують, бо мають націнку за відому торгову марку. Також у ціну вкладені випробування коліс на спеціальних полігонах при заводах. Впливає на вартість і рік розробки моделі. Зазвичай найновіші — дорожчі.
Узимку краще їздити на менших колесах
— Якщо на автомобіль можна встановити колеса різного діаметру, то на зиму краще поставити менші, — каже водій Микола Осипов, 49 років. Літню гуму бортує на 15-дюймові легкосплавні диски, а зимову — на залізні 13-дюймові. — Купував машину вживану, перший рік від'їздив на великих зимових шинах. Вони були широкі й низькопрофільні. Керованість на них гірша, по крижаних коліях завжди ковзали. Ще й комплект такої гуми на гривень 800 дорожчий, ніж на 13-дюймові. Менші колеса ніби врізаються у сніг і кригу, краще вигрібають. Через те, що мають високий профіль, менше навантаження йде на амортизатори й інші деталі ходової частини.
4 
1
Коментарі