Цієї зими будуть популярні валянки з вишивкою, обклеєні стразами, пір'ям і декоративним камінням. Такої думки стиліст Андрій Крикота.
"У моду входять валянки. Їм поступилися місцем уггі, які дівчата носили останні 4 роки. Цього року модно носити і вкорочений варіант, і з високою халявою, - каже Андрій. - Особливо популярні – білі і сірі, з різними аплікаціями. Щоб виглядати гарно і мати ексклюзивне взуття, раджу купувати звичайні валянки, а вишивку і аплікації робити вручну. Взуття можна прикрасити вишивкою, стразами, хутром і мереживом".
В Україну валянки привозять з білоруських і російських валяльно-повстянових фабрик. Шиють повстяні чоботи зі зваляної овечої вовни.
"Валяне взуття - останній писк моди. Їх роблять з натуральної вовни, ніякої синтетики і хімії. До того ж у такому взутті нога не мерзне навіть у лютий мороз. Вовна нормалізує температуру ноги і не пропускає холод", - запевняє стиліст.
Щоб перетворити овечу вовну у валянки потрібно від трьох до п'яти діб і до 36 операцій. Деякі з них, наприклад, миття та чесання вовни - механізовані, інші - виключно ручна робота.
"На одну пару валянок йде 2,5 кілограм вовни, - говорить Наталя Миколаївна, яка 30 років працює на фабриці у білоруському місті Сміловичі. - Її на півгодини замочують у теплій воді, додають кальцинованої соди чи синтетичного порошку. Після прання віджату руками вовну тричі промивають у мильно-содовому розчині і полощуть у чистій воді. Коли підсохне, чистять від реп'яхів і соломи. Збивають до стану рихлої ватоподібної маси. Із цупкого полотна вирізають викрійку — у два рази більшу від готового валянка. Збиту вовну рівним шаром кладуть зверху на змочену водою викрійку і довго валяють, розгортають або катають. Через це росіяни ще називають їх катанками".
За словами Наталі, одні валянки можна носити до п'яти зим, якщо правильно в них ходити і не сушити біля батареї. Без калош можна взувати тільки на сухий сніг. На літо їх треба набивати газетами і зберігати в сухому місці.
"При температурі 70 градусів чобіт сохне протягом доби. Колодку виймають, а валянок чистять пемзою й обпалюють, полірують, шліфують і навіть лакують. Якщо замовляли чорні валянки, для їх чорніння раніше застосовували галун, мідний купорос і синій сандал, а для освітлення мокали в білила і парне молоко. Зараз використовують барвники. Іноді на замовлення фарбуємо у жовтий, фіолетовий і рожевий кольори".
Знизу взуття рекомендують підшити шкірою або приклеїти литу підошву, щоб довше носилося і не стиралося.
Коментарі
4