Промова новообраного президента України Петра Порошенка на його інавгурації приємно відрізнялася від промов його попередників. Вона була емоційною, акцентованою, предметною, насиченою конкретикою. Президент свідомо відійшов від абстрактних чи завуальованих формулювань, словесних штампів і банальних висловів.
Новообраний глава держави чітко висловив найперше завдання: наведення ладу на Сході, жодних компромісів з терористами. Водночас дав зрозуміти, що російські найманці можуть покинути нашу територію. Це дасть можливість зменшити напругу в регіоні. Порошенко також послав чіткий сигнал мешканцям Донбасу, що вони зможуть вільно користуватися російською мовою, обрати нові органи місцевого самоврядування.
Також чітко висловлена позиція щодо Криму: Крим — український, жодних компромісів. Акцентовано пролунала вимога боротьби з корупцією. Це нині найактуальніша проблема в країні, без її вирішення не зможемо успішно рухатися в майбутнє.
Зовнішньополітичний вектор глава держави також визначив однозначно: Україна готова якнайшвидше підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом і набути членство в ЄС. Це було сказано аж надто сміливо, бо його оптимізм розділяють далеко не всі європейські політики. Зокрема, міністр іноземних справ Франції заявив, що Європа поки не готова прийняти Україну до ЄС.
Для українського бізнесу та вітчизняної промисловості важлива обіцянка нового президента створення сприятливих умов для розвитку. Крупні промисловці радше зраділи перемозі Порошенка, бо він належить до їхнього цеху, розуміє їх проблеми.
Важливим був посил про те, що в Україні буде єдина державна мова — українська. Це жест у бік Заходу й Центру. Це значить, що президент не поступиться у цьому принциповому питанні, особливо на тлі проблем з Росією.
Ще однією особливістю інавгураційної промови стало те, що Порошенко уникав слова "Майдан". Цим президент продемонстрував свою спрямованість у майбутнє. Він проголосив гасло "Жити по-новому", тому свідомо уникав апелювання до драматичних подій на Майдані. Зрозуміло, що новообраний глава держави має неабиякі моральні зобов'язання перед людьми, які там стояли. Бо без тих подій він не став би президентом. Та треба не озиратися на минуле, а йти вперед і вирішувати проблеми, що стоять перед країною.
Порошенко наголосив, що жодних змін до Конституції не буде. Хоча розширення повноважень для президента виглядало б логічно на тлі фактично недієвого парламенту. Але він відмовився від спокуси переписати Конституцію під себе.
Якось непевно пролунала з його уст теза про дочасні парламентські вибори. Це звернення до Верховної Ради виглядало як виправдання чи благання. Мовляв, чинний парламент поводився кепсько, тому не має права залишатися вищим законодавчим органом. Але ми не почули категоричної вимоги перевиборів. Це не дуже добре для суспільства. Бо Порошенко може не педалювати цю тему і спробувати створити лояльну до себе більшість у нинішньому парламенті.
Загалом у промові новообраний президент заявив чимало амбіційних цілей. Однак у межах нинішньої компетенції глави держави більшу частину заявленого реалізувати неможливо. Адже потрібно змінювати повноваження регіонів, децентралізувати владу. Для цього слід вносили зміни до Конституції і суттєво змінювати законодавство. В умовах парламентсько-президентської республіки Порошенко не зможе нав'язувати порядок денний Верховній Раді.
Коментарі