Rifter - нова багатофункціональна модель Peugeot. Автомобіль спроектований таким чином, щоб розмістити в салоні з комфортом 7 людей або ж завантажити максимально багато речей. Це найновіша комерційна модель цього французького виробника. Щоб познайомитися із нею ближче, беремо на тест-драйв.
Знайомство
Коричневий мінівен припаркований біля представництва виробника на столичній вул. Кирилівській. У машини короткий капот. Лицева частина — в стилі останньої генерації моделей Peugeot — із затемненими блок-фарами з вертикальною світлодіодною стрічкою і хромованим обідком навколо решітки радіатора. Традиційно для марки блокфари трохи заглиблені в кузов, що створює ефект легкої агресії.
У машини дуті колісні арки. У країніх точках, як і передній бампер, вони обшиті нефарбованим пластиком. Це практичне рішення для такого класу машин. Загалом кузов зроблений у стриманому стилі - без різких ліній і виштамповок.
Пара задніх бічних дверей машини висувні. На даху встановлені рейлінги для кріплення додаткового багажника. Кліренс у автівки теж подібний до кросоверів — 18 сантиметрів.
Rifter зробили на тій самій платформі, що і "Сітроєн Берлінго". У нього схожі кузовні панелі та оформлення салону. Модель продають із коротшим та довшим кузовами. Із двигунів установлюють два турбодизелі на вибір — потужністю 92 і 130 "коней". Пропонують п'ятиступеневу механічну коробку передач або восьмиступеневу автоматичну.
У нас на тесті автівка зі слабшим "дизелем" і "механікою".
Оглядаємо багажник
Багажник можна відчинити лише ззовні натисненням на кнопку ручки. Відсік правильної квадратної форми, туди можна покласти 738 кілограмів вантажу. В глибині відсіку стирчать кріплення. Тягну за одне з них — й розкладається третій ряд крісел. У такому форматі місткість багажника зменшується із 1538 до 322 літрів. Відсік для багажу немає фальш-підлоги, бо запасне колесо встановили під днищем автомобіля. Натомість у ньому передбачене кріплення для вантажу, для розпірки, що також служить валиком для багажної шторки. Її приходиться знімати під час розкладання третього ряду сидінь. Крім того, у багажнику є розетка на 12 вольт. У такого типу машинає - це не зайва річ, оскільки нерідко саме в таку розетку під'єднують автомобільні холодильники, компресори чи інвертори.
Салон
Салон автомобіля за простором нагадує мікроавтобус - стеля висока, щоб зайти не потрібно сильно пригинатися, місця для ніг вистачає не лише на другому, а й на третьому ряду. До речі, на третьому ряду зручніше сидіти, ніж у більшості дорогих позашляховиків із додатковими кріслами. Є паски безпеки, підсклянники. Людям зростом понад 190 сантиметрів буде зручно. Третій ряд влаштований таким чином, що пасажири сидять на невеликому підвищенні, тому можна слідкувати за дорогою.
Другий ряд сидінь — це не суцільний диван, а три повноцінні крісла. Шкода, що не можна змінювати кут нахилу спинок, як у більшості позашляховиків. Підлога рівна, без звичного горба по центру. У ній вбудували дві ніші з кришками для речей. Туди можна сховати домкрат або аптечку. Вікна задніх дверей оснащені висувними шторками від сонця. Для пасажирів установили відкидні столики.
Як і в "Сітроена" на цій платформі вікна на висувних дверях можна відчиняти електричними склопідйомниками. У більшості моделей цього класу вікна роблять глухими.
За кермом
Водійське місце добре розплановане — легко дотягнутися до потрібних кнопок і маніпуляторів. Є 12 різноманітних боксів та схованок для речей. Над стандартним бардачком розмістили ще один, під сидіннями — висувні шухляди. Над лобовим склом — велика полиця.
Кермо встановили восьмикутне малого радіусу. Біля дзеркала заднього огляду є додаткове люстерко для контролю пасажирів другого ряду. Спеціальною кнопкою на панелі ліворуч можна блокувати задні двері, аби не відчинялися зсередини. Це зручно при перевезенні дітей.
Їдемо
Витискаю зчеплення і торкаюся кнопки запуску — машина заводиться. Вмикаю задню передачу — на екрані з'являється відео із задньої камери. Потім переходжу на першу передачу й рушаю.
Під час руху відчуваються великі габарити машини. Але їх легко контролювати завдяки високій посадці й масивним дзеркалам. Оскільки панель приладів стоїть вище, показники спідометра і тахометра легше зчитувати, ніж у "Сітроєні Берлінго" такого самого класу.
Маневрувати у місті комфортно — кермо середньої гостроти зі зручним діаметром, а механічна коробка має чимало допоміжних систем. Під час рушання на підйомі авто утримує від скочування електроніка, бортовий комп'ютер підказує, на яку передачу перемикнутися.
Підвіска машини жорстка. Це відчувається на середніх і більших ямах. "Пежо" має різні режими їзди: "сніг", "дощ", "нерівна дорога". Обираємо останній режим і випробовуємо машину на ґрунтовці біля села Пирогів Київської області. На пагорби "Ріфтер" виїздить без надмірних зусиль, не пробуксовує, двигун не виє.
На трасі машина поводиться прогнозовано. Найслабшого двигуна цієї моделі достатньо для підтримання швидкості 110–130 км/год при витраті пального 5 літрів. Є система утримання автомобіля на смузі — як тільки виїжджаю зі свого ряду без увімкненого сигналу, кермо упирається повороту.
4 
16965
Коментарі