Віктор Левковський із Сімферополя захоплюється полюванням на змій. Займається цим уже понад 20 років.
"В Україні водяться п'ять видів отруйних змій: гадюки степова і звичайна, гадюка Нікольського, гадюка Ренарда і гадюка носата, - говорить Віктор Іванович. – Решта – мідянки, вужі, полози і безногі ящірки ніякої небезпеки для людей не становлять".
Ловити змій Левковський їздить по Україні.
"Деякі види відловлюю в Криму, за деякими їжджу в ліси на Полісся і Закарпаття, у Херсонську і Одеську області. Через екологію і зміну клімату змій поменшало. Коли літом люди б'ють на спалах, що зміями кишить у лісах та на їхніх подвір'ях, це неправда. Просто у лісах живності залишилось мало. Тому гадюки повзуть до житлових будинків у пошуках їжі".
Виловлених гадюк чоловік продає. З них роблять ліки, дехто вживає у їжу.
"Найлегше знайти змію на галявинах, які добре прогрілися. Люблять скрутитися клубочком на сонці на стежці, пеньку чи камінні. Коли наближаюся, шиплять і кидаються. Не ловлю за хвіст, бо тоді точно кинеться і хапне. Найбільше змій на Спаса і Успіння. Тоді вони починають готуватися до зимівлі. Ловити у ці дні їх не виходжу, бо дуже агресивні. Але коли йду на полювання, взуваю високі резинові чоботи. Навіть у спеку все тіло має бути закритим. На руках – товсті рукавиці з резиновою прокладкою. Ловлю гадюк лише на замовлення. Вдома їх тримати не раціонально, бо у неволі вони відмовляються їсти, не хочуть спарюватися, тому й не розмножуються".
Віктор Іванович їв гадюку, яку приготував його товариш.
"Швагро Андрій запік на грилі змію. Смачно, але часто таке їсти не будеш. Після того мав проблеми з животом. Щоб йти на такі гастрономічні експерименти, треба мати хороший шлунок".
Львів'янка Софія Притула півроку жила і вчилась у Шанхаї. Там вперше спробувала м'ясо змії. Каже, за смаком воно нагадує кролятину.
"Моя одногрупниця Мія заставила мене спробувати смажених коників стрибунців у пудрі і жаб'ячі лапки. На її день народження пішли у ресторан. Казала, буде рибне меню, а офіціант при нас зарізав змію і почав її потрошити", - згадує дівчина.
Змію вона їла тричі – смажену у клярі, варену у супі і фаршировану морквою та овочами.
"Я спочатку кривилася, але коли принесли смажені биточки під соєвим соусом, скуштувала шматочок. На смак, як кролик, але м'яка, як риба. Відходів з неї мало, бо нутрощі йдуть на лікувальні настоянки. Голову не їдять, бо отруйна. З неї роблять зміїне вино. Заливають рисовою горілкою і тримають кілька тижнів".
За словами Софії, у китайських селах багато сімей займаються виловом змій.
"Друзі розповідали, що на вилов змій ходять здебільшого чоловіки. Змій виманюють з нірок, шукають на болотах і галявинах, де добре пробивається сонце. Там змії гріються. За це більшість сімей на життя заробляють. У неволі змії, яких виловили, живуть недовго, бо відмовляються їсти і вмирають з голоду. У ресторанах їх тримають в акваріумах. Годують жабами і мишами. Скільки сиділи у ресторані, не бачили, щоб змії їх їли. Просто душать і залишають трупи".
1 
1
Коментарі
2