"Полював у нашій пущі король Владислав Ягайло. Впольоване м'ясо складали у бочки і відправляли рікою. По Віслі здобич потрапляла до Кракова. У першу чергу ходили на ведмедів, рисів, лисиць, кабанів та зубрів", - розповідає працівниця Біловезького національного парку на сході Польщі Людмила.
1919-го року у Біловезькій пущі загинув останній зубр.
"Перед Першою світовою війною їх нараховувати понад 700 особин, - продовжує Людмила. - Під час німецької навали не було охорони. Місцеві, користуючись цим, вбили останнього зубра. Через чотири роки виникло Міжнародне товариство охорони зубрів. Завдяки йому через десять років сюди завезли тварин з приватних зоопарків Берліна, Стокгольму.
1952-го перших двох зубрів випустили на волю і вони стали розмножуватися. Самець став батьком 45 зубрів. Гадали, що об'єднані однією кров'ю, тварини не будуть розвиватися. Але з року в рік їх усе більшає.
У польській частині пущі їх більше, ніж у білоруській - півтисячі. У світі загалом живе не більше 4 тис особин. У нас вони ходять на свободі. Можуть підійти до господарства, коли завбачать сіно. Якось один підійшов до корови. Господиня хотіла відігнати його граблями. В результаті потрапила до лікарні.
Зубр може перескочити двометровий паркан, біжить із швидкістю 50 км на годину. Тому по дорозі тут не можна їхати понад 80 км на годину".
М'ясо зубра подають у польських ресторанах. Порція коштує 70-80 злотих (400-470 грн. - Gazeta.ua). На смак нагадує яловичину. Його радять маринувати у молоці, а потім у вині з приправами. Також із зубра роблять ковбасу.
"Вбивати їх заборонено. Знаходиться у Червоній книзі, - каже Людмила. - У ресторани потрапляють ті, яких мусили убити через стан здоров'я. Але м'ясо їхнє є безпечним для людини".
3 
1
Коментарі