Мовна робоча група під керівництвом Раїси Богатирьової — абсолютний декор і "фількіна грамота". Закон в суті своїй навіть у першому читанні не повинен був прийматися, бо він є антиконституційним. Про це одноголосно заявили і європейські експерти, і наші внутрішні. Фактично всі солідні експерти висловили своє негативне ставлення до цього законопроекту. Десята стаття Конституції регламентує, що державною мовою на всій території України — є українська. Тепер виявляється, що на одній території двомовність, а на другій одномовність. Регламент не дозволяє міняти суті самого закону після першого читання, тому вже тоді змінити його докорінно було надзвичайно важко. Але народні депутати внесли 2040 поправок. Я навіть не пам'ятаю, щоб до якогось закону вносилось їх стільки. Переважно, це поправки, які захищали українську мову. Але Верховна Рада відкинула і навіть не розглядала їх, тупо проголосувавши закон у другому читанні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Богатирьова пропонує не надавати мовам нацменшин статусу регіональних
Який сенс створювати якісь комісії, коли є ці поправки? Президент Віктор Янукович міг би не підписати цей закон, а повернути назад до парламенту. Сказати: "Допрацюйте, бо він є антиконституційний, а я - сторож Конституції, через це я його підписати не можу". Якби президент це зробив, я б зібрав Комітет з питань культури і духовності, ми б розглянули ці поправки, і внесли б на повторне друге читання. А зараз я не розумію, що може зробити Богатирьова і її комісія, як це буде робитися. Усім зрозуміло, що сесії фактично не буде.
Буде відкриття, Володимир Литвин покрасується вишуканою зачіскою, Партія регіонів пролобіює ще низку своїх передвиборчих потреб і все. Тому комісія — це туман, який напускає влада. Їм треба до виборів сказати своїм виборцям, що хоч щось вони виконали: "Економіку ми провалили, демократію провалили, але ми обіцяли вам двомовність — нате".
ДИСКУСІЯ: Українська мова через 20 років - або гетто, або консолідація
Думаю, що після виборів цей закон буде відмінено новою більшістю. Бо він не відповідає ні міжнародним нормам, ні Конституції. Російська мова не може бути міноритарною, як говорить Хартія. Вона захищає тільки мови, яким загрожує зникнення. Якщо російській мові загрожує зникнення, як вважають Ківалов з Колесніченком, то нехай на цю тему розмовляють із Володимиром Путіним.
Обласні ради взагалі не мають права надавати мовам статусу регіональних. Вони можуть подати документи у Київ, має бути проведений референдум, щоб виявити, чи є 10% носіїв мови. Якщо їх 9,9%, то закон вже не діє.
Наша влада не має ніякого самообмеження. Вона Конституцію вважає своєю записною книжкою. Мені важко пояснити, чому вони це роблять, при чому серед літа. Мабуть, у них просто нема здорового глузду. Депутати у відпустках, вони збирають позачергові сесії не для того, щоб вирішити соціальні питання, підготуватись до зими, а щоб упровадити мову. Усе це смішно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мовний" закон треба не удосконалювати, а скасувати і забути - експерт
Проте найголовніше, щоб цей закон впровадити, потрібна колосальна сума грошей. Мені вдалося з Мінфіну витягнути інформацію про цю суму — це 17 мільярдів гривень на рік, але це мінімально. Ось де гроші чорнобильців та пенсіонерів. На це грошей у держбюджеті немає, то вони все це скинули на місцеві бюджети, де їх тим більше немає.
Кожен українець, навіть якщо скажімо в Криму було б три українці, не приведи Господи, має право вимагати документи українською. Вони змушені це робити, бо закон велить усі документи перекладати двома мовами. Уявляєте, які це кошти? Тому усе це липа.
Після виборів ми пропонуватимемо Київ зробити двомовним — запровадити тут українську і англійську мову. Це найпопулярніша у світі мова міжнаціонального спілкування. Російська не тягне на цю роль.
1 
1
Комментарии
20