Про операцію "Бернгард" я довідався з фільму Штефана Рузовіцкі "Фальшивомонетники". Років шість тому він отримав "Оскара" за найкращий неангломовний фільм.

Оповідається в ньому про спробу нацистів під час війни створити мільйони фальшивих британських фунтів і дестабілізувати за їх допомогою ворожу економіку. Для цього вони зібрали у Заксенгавзені понад 100 єврейських фахівців від дизайну й поліграфії. Створили для них відносно комфортні умови, щось на кшталт совєтських "шарашок", і поставили під загрозою смерті завдання – налагодити серійне виготовлення банкнот бездоганної якості.

Фальшиві фунти і справді виявилися настільки добрими, що нацисти відмовилися від первісної ідеї розкидати їх із літаків над британською терито­рією. Заходилися натомість через посередників у третіх країнах закуповувати стратегічні товари й сировину для своєї знекровленої економіки.

Під час війни шпигував для німців

Наступним проектом мало бути виготовлення фальшивих доларів, проте закінчення війни обірвало цей нумізматичний експеримент. Частину фальшивих фунтів нацисти начебто використали на особисті потреби, а частина потрапила до єврейських підпільників, що боролися в Палестині проти британців.

Найбільшою жертвою фальшувальників, схоже, виявився албанець Еліяс Базна, котрий під час війни шпигував для німців, працюючи у Туреччині в посольстві Великої Британії. Невдячні нацисти розрахувалися з ним за сумлінну працю фальшивими фунтами.

Сердега пробував був навіть після війни позиватися до німецького уряду за свої кровні 300 тисяч, проте безуспішно. Можливо, його одеському побратимові на прізвище Марков пощастить більше. Якщо він тільки правильно складе позов – до кидайлів не лише із Києва, а й із Москви.

×