Дієти й голод притупляють сексуальний потяг

9

Фото: фото: Наталя Чубенко

За 35 днів Юлія Лопаніцина схудла на 15 кілограмів, а за три місяці – поправилася на 20

Зайва вага мене не парила, доки не переїхала в Київ. До університету була повна, й на першому курсі – також. Потім подорослішала й почала помічати свої вади. ­Можливо, на мене вплинув мегаполіс.

Я ніколи не зважувалася і не роблю цього зараз. Тому не знаю, яка моя вага.

Після першого курсу влітку сильно схудла, бо ­багато займалася спортом. А восени знову почалося гурто­житське життя, зажори й стреси, хавання перед комп'ютером, на парах. Апогеєм стала зима й новорічні ­канікули – тоді їлося не в міру, бо більше не було нічого цікавого. В універі нудно, не було особистого життя й особливих захоплень. Брак усього заїдала.

Моя найкраща подруга знайшла в інтернеті дієту на 35 днів. Автори обіцяли схуднення на 15 кілограмів. Їси 150 чи 200 грамів овочів або риби до 18.00, тоді випиваєш капустяний відвар – щоб зігнати воду. Так три перших дні. Згодом вживаєш півлітра кефіру й три яблука. Кефір можна варіювати із сиром і сухофруктами. Коли випадало з'їсти ще й п'ять картоплин, ми з подружкою думали, що об'їдаємося.

У перші два дні капуста зігнала зайву воду. Третього ледь не знепритомніли від голоду. Уранці встаємо, розуміємо, що на день маємо лише дві морквини й капустяний відвар, яким ледве не блюємо, – і голова йде обертом.

Вели нормальний спосіб життя, ходили на пари. ­Тричі на тиждень по 2 години тягали залізо в спортзалі, качали прес. Двічі на день мастилися антицелюлітними кремами, щоб не обвисала шкіра.

Утримуватися від їжі важко, але допомагала ейфорія схуднення. Дивилася на інших людей з думкою: "­Жеруть снікерси, до чого вони докотилися". Ненавиділа майже всіх, бо ходила голодна й зла. Почувалася зверхньо до інших, бо в мене уже впалий живіт.

Снилися суші, торти. Прокидалася з повним ротом слини. За два тижні вперше з'їла смажену рибу – якусь страву, а не сирий огірок. Того дня ми були втрьох, ще з однією дівчиною. Планували зайти в ресторанчик і щось собі вибрати. Дійшло до того, що сказали подрузі: "Вибач, не хочемо, щоб ти з нами йшла. Ми хочемо це відчути вдвох". Харчовий екстаз наставав від будь­чого – від картоплі, сиру, яйця. Доти ніколи так не цінувала їжу.

Поступово їжа стала для мене головним у житті. Вранці, ввечері, уві сні думаєш тільки про одне: їси або не їси. Коли їси, вважаєш себе жирним страховиськом. Так у мене почалася анорексія.

Я стала майже скелетом, очі запали, щоки, ноги схудли. Руки стали вдвічі тонші, ніж зараз. Анорексія – це коли вважаєш себе жирною, хоча насправді подібна до кістяка.

Протягом 35 днів руки­-ноги тремтіли регулярно. Голоду я не відчувала. Худою почуватися смачніше за будь­яку їжу. Були моменти дуже класні: ішла вулицею, і мені сигналили з усіх машин. Усі чоловіки оберталися. Прихо­диш у клуб і розумієш, що гарніших за тебе тут немає.

Коли худнеш, перші зникають груди. Якось уранці сфоткалася в білизні перед дзеркалом. Нещасне обличчя в прищах, синці під очима. Але я почувалася апогеєм краси. Бо в мене провалювався живіт, були кісточки на стегнах і жодної складки на спині.

Вдягла в університет чорний гольф і чорні брюки – усі студенти вирячили очі. Але найбільше – сусідки по кімнаті, які до того були худіші за мене, а тепер видавалися бегемотихами.

Дієта закінчилася 8 березня. Ми завчасно накупили тортів, млинців, сухофруктів, суші. Цілий день жерли в ресторанах. Для нас дієта була процесом. Ми хотіли, щоб він закінчився, аби почати їсти, а не щоб почати бути худими. Після того дні переїдання чергували з розвантажувальними. Поступово днів праведних, низько­калорійних, ставало менше, а зажорів більшало.

Після анорексії завжди починається булімія. ­Перекладається як "вовчий голод". З'їдаєш усе, що бачиш. Деякі буліміки блюють або п'ють послаблювальне. Я не блювала. Коли сиділа на дієті, не могла випорожнюватися. Через це довелося пити послаблювальне. ­Слабак – дуже погана штука. Якщо ти його п'єш – кишечник потім не може сам працювати.

У мене відбувся гормональний збій. Місячних не було півроку. А ще щось перемкнуло, і я постійно плакала ні з того ні з сього. Могла лежати на ліжку й ридати, хотіла не існувати. Не те щоб мала якісь суїцидальні думки, просто бажала провалитися крізь землю.

Місячні повернулися після того, як два місяці пила гормони. Вага – теж. Кілограмів 20 за три місяці знову набрала.

Зазвичай скидаєш 10 кілограмів, а повертаються 20. Організм – не дурак. Він розуміє: настав голод – і ­засинає, обмін речовин уповільнюється. Всі ресурси, які отримує, намагається зберегти про запас. Коли трохи починаєш їсти – миттєво це ховає в жир, бо боїться голоду.

Удруге худнути важче, бо обмін речовин уповільнений.

Втрачається смак до всього. Їси морозиво і не відчуваєш. Дієти й голод притупляють сексуальний потяг. ­Багато анорексичок стають ледь не фригідні. Любити когось уже не залишається ні сил, ні бажання.

Треба не худнути на дієтах – а просто не їсти цукерок на ніч і розганяти обмін речовин уранці водою з лимоном. Або імбиром чи кофеїном.

Ще на початку дієти додалася "вконтакте" до групи "­Героиновый шик, или Любители Кейт Мосс и анорексики". Там кілька десятків тисяч учасників. На анорексію хворіють дівчата від 12 до 25 років. Я збила собі організм у 18. Але якщо це роблять діти в 12 – коли в них тільки місячні починаються – це реально страшно.

Мама вийшла вдруге заміж і поїхала в Ірландію. ­Спілкуємося по скайпу. Вона такого складу, як і я. ­Працює над собою – паше в спортзалі, має дуже красиву фігуру. А я лінива: пахати не хочу – хочу бути красивою ­природно.

У моїй зовнішності мені подобається ніс – він ідеальний, і, мабуть, ступні. Пальці на ногах трохи дивні, а от ступні круті – гарні, малесенькі.

Маю зріст 155 сантиметрів. ­Думаю, важу приблизно 65 кіло­грамів. ­Вважаю, що зараз у мені зайвих кілограмів 20.

×