Песик у Будинку кіно

- То ви хочете повністю обрізати волосся? - новий фільм Наомі Умань починається з кадрів, у яких їй зістригають дреди й голять голову.

Одразу після цього американська режисерка вирушає до України. Знімає "Відеощоденник" - про життя в хаті з пічним опаленням та без водогону в селі Легедзине на Черкащині. Розповідає про зйомки інших стрічок, для роботи над якими й приїхала в Україну 2006 року.

Колись я запитала Наомі, що для неї було найважче тут.

- Я была так очень сильно одна. Не розуміла мови, а головне - культури тутешніх людей. А вони - моєї.

Вони навіть дали йому води

Відтоді в Наомі з'явилося багато друзів. Але дещо вона все одно не може зрозуміти.

Режисерка хотіла показати свої роботи в столичному Будинку кіно, бо чула про нього як про "андеграундне місце, де зустрічаються вільні й культурно мислячі люди".

- Я мусила зробити дві подорожі, щоб віддати їм мої фільми, - каже.

Нелегко було знайти людину, якій передати диски. Потім довелося їхати з Легедзиного до Києва, щоб забрати їх.

- Жінки, що там працюють, ставилися до мене презирливо, без жодної уваги, - розповідає Наомі про свій візит, - доки не побачили мого песика. Ним вони дуже зацікавилися, і навіть дали йому води.

Залишила свої DVD на кілька тижнів. Коли повернулася, вони були на тому ж місці, ніхто їх не дивився. Жінки сказали, що в них поламаний DVD-плеєр, а комп'ютер цей формат не програє.

×