Хтось наживається

– Люди швидко звикли сортувати сміття, – каже підприємець Михайло Підвашецький. Понад п'ять років тому він виготовив і встановив у 25-тисячному місті Гайсині на Вінниччині 22 контейнери для різних видів вторсировини. Баки для роздільного збирання пластику, скла й паперу поставив біля багатоповерхівок.

Для сортування непотребу орендує склад. Працює сам. Возить відходи на заводи для переробляння.

– Прибуток маю, але витрати на оренду і транспорт теж чималі, – пояснює. – Помітив: де організоване об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, люди ретельніше перебирають сміття. Економлять гроші, які платять комунальникам за вивезення.

Недавно знайома Марина з приватного сектору домовилась із сусідами, щоб Михайло раз на місяць забирав у них вторсировину.

– Поговорила з людьми, – розповідає. – Пояснила, що турбуюся про екологію. І хотілося, щоб сміття перероб­лялося. Бо міське звалище швидко розростається. Скоро дійде до найближчого села. Долучитися до сортування неважко – раз на місяць приносити до мого подвір'я окремо зібрані пластик, скло й папір. Платити не треба. Всі загорілись ідеєю.

У домовлений день сміття до її хати принесли дві родини.

– Подумала, може не встиг­ли чи забули, – каже. – Але дядько Іван пізніше висловив позицію. Сказав, що за кілька днів усе сміття все одно заберуть комунальники. Він сортувати не хоче: "Не дам на собі наживатися".

×