Пам'ятаю, як 2002-го вперше опинилася у величезному американському торговельному центрі в Новому Орлеані. Скляні й дзеркальні стіни спалахували різнокольоровим світлом, негучно лунала Дженіфер Лопес, пахло свіжоспеченими претцелями з корицею. І — справжній лабіринт магазинів, бутиків і просто прилавків з усякою всячиною. Моя перша думка була: "Я хочу тут жити!".
Тепер я зовсім не люблю американський шопінг. Бо у вихідний треба йти в юрбу галасливих покупців, ритися в купі одежі, стояти в черзі у примірочну й до каси, вирішувати "купити чи ні" під український споживацький мотив: "А може, пошукати дешевше?".
Приїзд співвітчизників у гості означає шопінг. Навіть якщо спершу йдемо на екскурсію до статуї Свободи. І цього разу ми з київською подругою Олесею пропустили огляд історично-культурних пам'яток і засіли у відділі постільної білизни в супермаркеті.
Олеся задумується. Нарешті просить змолоти, але дуже-дуже дрібно
Розміри американських простирадл і ковдр не збігалися з українськими стандартами. Ми довго вирішували, що краще: коли занадто звисає з боків чи попідтикати на рівні подушки? Ще складніше було вибрати колір. Витвори дизайнерів на чолі з Мартою Стюарт — у квіточках, фантазійних розводах, спортивно-скромні-однотонні — напевно, мали на меті довести покупця до нервового виснаження.
Я сподівалася, що Олеся трохи втомиться. Але — ні! Ми поїхали на Бродвей за одягом для Олесиної доньки.
— Серед київських підлітків зараз модний гаражний стиль, — казала подруга.
Я ж переконалася, що в Нью-Йорку люди значно менше уваги приділяють одягу й покупкам, ніж в Україні. Дві кофтини гаражного стилю виявилися чорними безформними футболками. Цей стиль просуває Кейт Мосс, і в її магазині було не проштовхнутися. Хоч і четвер, посеред робочого дня.
Наприкінці шопінгу Олеся звіряється зі списком.
— Треба ще пакет кави "Старбакс", — каже. Заходимо до кав'ярні, де близько 30 майже однакових упаковок. Олеся вибирає зернята — просто тицяє в жовтогарячу етикетку.
— Змолоти? Для джезви, звичайної електричної кавоварки, еспресо? — питає продавець. Олеся задумується. Нарешті просить змолоти, але дуже-дуже дрібно, чим збиває продавця спантелику.
— Знаєте, — говорить він обережно, — у нас ще є розчинна кава.
5 
1
Комментарии
13