Ексклюзиви
Понеділок, 30 січня 2006 16:03
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Секрет светриків

 

Вештаючись по хаті, знайшов річ, яку не бачив так давно, що аж забув про неї: фотоапарат "Смена-6", рік випуску — 1967-й (на корпусі червона блямбочка "50 лет Октября"). Мені його купили в тому віці, коли фотоапарати існують для знімання гарних дівчат. Але зняті мною тоді дівчата всі у шубах, бо апарат не дожив до весни: я ним відбивався від собак на чужій вулиці, й у нього тріснув корпус. На тій вулиці пізніше мені розбили голову. Гадаю, йому було так само прикро з тріснутим корпусом.

Може тому, що знов зима, я гостро пережив цю знахідку. Приснилося, ніби знімаю те, чого не міг знімати тоді: дівчат у светриках, які можуть закривати горло до вух, але не дістають на два пальці до пояса джинсів — навіть тепер, коли мороз. От часи настали. Тоді такого жди аж до літа, та й то... Далі снилося, що роблю фотографії. Але уві сні в мене є проявник і нема фіксажу. Ну, це нічого: деякі речі не варто фіксувати, бо відразу їх втратиш. А мені треба відвернутися від цих конкретних светриків, щоб збагнути їхній смисл. Їх дуже правильно придумано, але мені важливо пояснити — чому.

На тій вулиці пізніше мені розбили голову

І я згадав, на що вони схожі. Допоміг ненароком один светрик сіро-голубувато-зеленого кольору, як ото навесні кора молодої верби, коли робиш з неї свисток. Там треба акуратно зняти кору, потім одягти назад. І коли ще вона не дійшла до середини свистка, ота смужка, що без кори, якраз і нагадує те, як нині ходять дівчата навіть у мороз. Хтось це гарно придумав, і не одразу розумієш, чому це хвилює. Так само важко вловити, що чарує в тому свисткові — мелодія чи гірко-солодкий смак верби. І не кажіть мені про технічний прогрес. Бо хороші фотоапарати були раніше від того, що ними можна знімати!

Зараз ви читаєте новину «Секрет светриків». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода