Ексклюзиви
Четвер, 23 травня 2019 16:50
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Не мій голос

Є люди, які спеціально говорять по телефону чужими голосами. От у мене був такий студент Женька — дивовижно точно імітував мій голос, дзвонив однокурсникам і диктував якісь зовсім ідіотські теми курсових робіт, і це ж терміново, вже на завтра.

Хлопці й дівчата відповідали: "Буде зроблено, Віталію Миколайовичу!" А самі — легко уявити, що вони про це думали.

Як отой студент — не вмію, у мене друга біда: мій голос, буває, сам неконтрольовано прикидається чиїмось іншим. І вірять же. Колись зателефонував одному знайомому артисту, і тільки привітався з ним, а він рапортує: "Я вже на підході, Богдане Сильвестровичу! Буду — як домовлялися!"

А то ще — був мені чудний дзвінок. Чую — голос незнайомий, жіночий, і такий собі весь дуже-дуже вечірній. Кажу: "Альо!" А вона: "Мнє плохо!" Я — стриманим баритоном: "Да?" І пішло: вона так гарно розказувала, як їй п л о х о, що аж обом нам стало х а р а ш о.

Думаю, в обох тих випадках мій голос звучав не як мій, а якось краще, бо він, хитрий голос, хотів з різних причин бути переконливішим, ніж є — перед людьми на другому кінці лінії.

Цим можна було б якось спробувати скористатися. Наприклад, від імені Богдана Сильвестровича скасувати призначену зустріч (бо я, може, на репетиції абощо), а потім подивитися, як це позначиться на історії нашого вітчизняного театру.

Або навпаки — призначити негайну зустріч з тією невидимкою, що їй п л о х о, і так само подивитися, що воно буде.

Не пробував. Не те щоб я такий хороший, а просто боюся, і то з чистого егоїзму. Бо в отих ситуаціях сам собі нагадуєш наживку для риби, а мені більше подобається бути рибою, і вона краща, коли ще не зловлена.

Зараз ви читаєте новину «Не мій голос». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода