У четвер день видався важкий від самого початку. Зранку міліція перекрила рух бульваром Шевченка в Черкасах. Уся центральна площа забита вщерть жовтими шкільними автобусами. Обабіч, удаючи, що це їх не стосується, стоять намети й прапороносці Партії регіонів.
– Як набридла ця показуха, – обурюється жінка, що стоїть поруч. – Сил нема терпіти.
На паралельній до бульвару вулиці Хрещатик ремонтники асфальтують дорогу. По всьому місту – страшенні затори. Водії лютують. На святковому мітингу губернатор Сергій Тулуб всує згадує "особисто президента Віктора Федоровича Януковича". У нього президент – ледь не в кожному реченні. Водії їдуть і терплять, перехожі – плюються.
Однак біда не приходить одна. Увечері телефонує дружина.
Губернатор згадує "особисто президента Віктора Федоровича Януковича"
– Юро, підійди, будь ласка, на сьому годину до "Ельдорадо". Я замість піаніно взяла за 6 тисяч електронну "Ямаху". Нехай наша Світланка продовжує ходити на музику й учитися грати.
Від такої новини я впадаю в прострацію. У 9-річної Світлани музичного таланту не набагато більше, ніж у мене. Однак жінка третій рік мучить її музикою. Водночас я ще не розрахувався з боргами за квартиру. Досі винен 4 тисячі доларів. З кожної зарплати несу кредиторам і радію, що борг зменшується. І тут таке…
Увечері крекчучи заносимо кляту "Ямаху". Це бачать сусіди, які, як на зло, вийшли з квартири. На їхніх обличчях легкі усмішки й самозадоволена іронія.
– Радійте, радійте, – думаю. – Побачимо, що ви заспіваєте через півроку суцільних концертів.
Чомусь упевнений, що в сусідів терпіння виявиться значно менше, ніж у тих, хто плюється на площі та об'їжджає владу десятою дорогою.
1 
1
Коментарі