Понеділок, 03 липня 2017 16:52
Юрій Стригун
Юрій Стригун
Юрій Стригун

Баба на букву Л

Коли їду допотопним автобусом у село до 87-річного тестя, дорогою бачу архаїчну зупинку: мозаїкою на стіні викладено п'ять олімпійських кілець і контури Московського університету — емблему Олімпіади-80.

Згадую себе того року. Мені було 13, і я намагався не пропустити жодного змагання.

Дорога заколисує, й спогади перетворюються на гру. Намагаюся уявити, яким був 1980 року тесть. Згодом перебираю знайомих, яких і близько не знав тоді, а тепер ось знаю. Або бабів, що їдуть зі мною в автобусі. Уявляю, як вони ще молоді в кольорових хустках сиділи на лавочці біля сільмагу.

Одну лише сусідську бабу Лампію молодою уявити не можу. Її привезли в Тальне на початку 2000-х. Вона підзивала мене пальцем:

— Хочу піти в своє село, а вони зачинили хвіртку й не пускають, — скаржилася на доньку із зятем. — Ви не могли б відчинити?

— А яке ж ваше село, бабусю?

— Точно не знаю, але починається на букву "Л".

Її село звалося Лащова. Баба жила там, доки не почала заговорюватися. Лікарі поставили діагноз — спалахова свідомість. Хвилину-другу баба могла бути адекватна, а потім знову забувала все на світі.

Донька із зятем забрали її до себе на Донбас. А коли вийшли на пенсію й повернулися в Тальне, виявилося, що бабу Лампію перейменували. Тамтешня паспортистка записала її Олімпіадою.

— Бабушка, неужели вы думаете, что я вас Лампочкой напишу? — сказала сердито.

У Тальному невістка кинулася оформляти бабі пай. Але в колгоспних книгах та була записана Євлампією. Доки документи переробляли, баба померла.

Зараз ви читаєте новину «Баба на букву Л». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода