Влада відмовилася виділити гроші на терапію ВІЛ-інфікованих у російському місті Орськ. Пояснили, що сумніваються в ефективності витрат. У місті вірус імунодефіциту людини мають 3,5% населення — понад 8 тис. людей. Це найвищий показник у Росії.
— Ситуація катастрофічна, — каже волонтер Геннадій Шоломов. — Немає матеріалів, щоб зробити аналізи. Ми не можемо підібрати терапію. Люди помирають без лікування. У багатьох діагноз під сумнівом. Американці привезли реагенти, але їх тримають на митниці. Розвернули дві вантажівки з одноразовими рукавичками і дезінфекційним розчином. Лікаря-інфекціоніста з Канади вже кілька разів викликали на допит у поліцію. Практикувати тут заборонили. Головний лікар обласної лікарні написав листа, що в нього викликають сумнів кваліфікація й канадський диплом.
У центрі для ВІЛ-інфікованих на таку кількість хворих мають працювати щонайменше вісім інфекціоністів та епідеміологів, за правилами. Усі мають пройти навчання щодо роботи з епідемією ВІЛ. Приймає один інфекціоніст. Епідеміолог звільнився.
— Мені занесли інфекцію, коли робили операцію, — розповідає програміст 28-річний Валентин. — Звичайне запалення апендикса. Хірург, мабуть, не змінив рукавички. Потім казали, що треба здати аналізи на гепатит і СНІД. Але в поліклініці не було реактивів. А про платні ми не подумали. Я заразив дружину. Дізналися, коли вона завагітніла. Довелося робити аборт. На платну терапію грошей не маємо. Дружині взагалі відмовили в лікуванні. Мовляв, має надто хороші аналізи. Хай приходить, коли буде гірше. Але завдяки терапії вона могла б бути цілком здорова. У мене зразу ж почалися проблеми з печінкою. Цироз. Не лікують, бо все одно проживу не довше трьох років.
Коротко
19,8 млн росіян живуть за межею бідності. Це 13,5% населення. Порівняно з 2015-м кількість бідних зросла на 3 млн.
На кожного члена родини отримують менше 10 тис. руб. — 4 тис. грн. Прожитковий мінімум розраховано так, щоб можна було купити 100 кг картоплі, 126 кг хліба, крупів і макаронів, 58 кг м'яса, 60 кг яблук і 210 яєць. У регіонах цифри відрізняються.
Активісти заявляють, що за межею бідності живуть більше офіційно заявленої кількості людей.
— Достатньо просто поспостерігати кілька днів, що купують наші пенсіонери в супермаркетах, — каже працівник благодійного фонду 49-річний Ілля Петров. — За розрахунками Думи, комунальні мають коштувати не більше половини того, що витрачають на їжу. Насправді цифри зовсім інші.
Міністр охорони здоров'я Республіки Комі Дмитро Березін виділив 170 млн руб. на боротьбу з хронічним алкоголізмом. Це 80 млн грн. За ці гроші відкриють мережу витверезників та проведуть фестивалі медовухи й пива. Журналісти звернулися в прокуратуру з питанням, чи доцільно витрачати кошти на такі заходи. Звідти прийшла відповідь, що Березін працював наркологом, тому його рішення обґрунтоване.
— Витверезники тому й закрили, що це було неефективно, — говорить журналіст Аліна Фаркова з Сиктивкара. — Було два кризові центри для людей з алкоголізмом. Обидва не фінансують. Центр для жінок, котрі постраждали від побутового насилля, існує на гроші благодійників. Проведуть два фестивалі — світлого і темного пива.
Покупці магазину "Єрік" із міста Струніно написали понад 20 скарг президенту Володимиру Путіну. Вимагають, щоб власник крамниці Мамуд Шавершян видавав їм більше продуктів безкоштовно.
Шавершян запровадив систему талонів. По 10 штук видає щомісяця пенсіонерам і багатодітним родинам. За одним можна отримати батон та половину чорної хлібини. Люди впевнені, що талони надходять з адміністрації президента, а чоловік частину продуктів залишає собі.
— Я 25 років живу в Росії, — каже Шавершян. — Хочу допомогти тим, хто живе гірше. У мерії радили припинити благодійність. Ці люди невдячні, але бідні. Вони звикли, що раз на три дні хліб у них є. Недавно одна бабуся скаржилася, що 300 рублів витратила на дзвінки в Москву. Хотіла розповісти Путіну, що я половину чорного хліба залишаю собі.
20 сіл залишилися відрізаними від світу через ремонт газопроводу у російській Тверській області. У Фіровському районі без сполучення залишилися шість сіл. У жодному немає магазину. До найближчого треба йти 2 год. полями.
— Раз на тиждень приїжджала машина з товарами, — розповідає Маргарита Духова. — Зараз під'їхати не можуть. Ремонтники все перерили й закопали. Насипи так і залишили. Там навіть трактор проїхати не може. Ми скаржилися в район. Там відповіли, що дорогу має прокласти сільрада. Звісно, там не було асфальту. Але вона добре втрамбована. А зараз хто це розтягуватиме безкоштовно? За нами ще чотири села. Звідти взагалі зараз неможливо вибратися. Перекупники приносять їм усе за потрійну ціну.
140 мільйонів рублів виділила російська влада на ремонт дороги завдовжки 7 км у Курганській області. Це 66 млн грн. У селі Діаново, куди будуватимуть шлях, двоє жителів. За ним ще три населені пункти. До них веде ґрунтова дорога. Найближчі три роки асфальт там не прокладатимуть, сказали в обласній думі.
— Просто відмивають гроші, — каже журналіст Микола Ровнін. — Далі закладені ще більші кошти на утримання цих 7 кілометрів. Ніхто не вивчав, чи потрібна ця дорога взагалі. Дума хоче асфальтувати якісь ділянки до давно мертвих сіл. Ми обурювалися, що мільйони не варто викидати заради двох людей. Із облдуми прийшла відповідь, що на літо до них привозять онуків. З травня по вересень там живуть семеро людей.
4 
1
Коментарі