У китайському місті Венчжоу південної провінції Чжецзян собачого м"яса в супермаркеті не купиш. Єдине місце, де його можна знайти, — м"ясний ринок. Іти туди найкраще із самого ранку. Вже о шостій там гамірно. Люди скуповуються на кілька днів наперед ще до роботи.
М"ясні ряди переходять у рибні, поряд розставлені столи із крупами та фруктами. У ніс б"є виразний запах сирого м"яса. Через незвичку стає дивно, як продавці і покупці не мліють від нього.
На питання, де можна знайти собачатину, продавці кивають у кінець ряду. Там 35-річний Цай Жисюань оперує сокирою. Пройти до нього досить складно. Покупець торгується з продавцем, поряд розвантажують ящики, а між ними намагається проїхати триколісний велосипед із продуктами.
— Вам скільки? 30 юанів за кіло (19 грн. — "ГПУ"), одне стегно лишилося, — скоромовкою каже продавець. Тут же підбігає якийсь чоловік і купує майже весь шматок.
— Найсмачніше в собачому м"ясі — філе, хоча стегна теж хороші, — задоволено усміхається. — Їм щодня. Смакота.
Коштує собачатина приблизно удвічі дорожче за свинину. На вигляд нічим не відрізняється від інших видів сирого м"яса. Лише по лапах можна зрозуміти, що ця тварина колись була псом.
— Привозять зранку, після восьмої вже не знайдеш, — каже Жисюань. — Усе розбирають.
Традиція готувати собаче м"ясо існує в Китаї не одне століття. Проте їдять його лише взимку. Тоді в Жисюаня найбільше клієнтів.
— Собаче м"ясо зігріває кров, — пояснює 37-річний Ху Люкай, повар ресторану "На кухні у бабусі".
Родом він із північної провінції Аньхуей. Працює кухарем уже 15 років. Розповідає, що із собак варять суп, м"ясо смажать із грибами, готують на грилі. За весь час роботи найчастіше йому замовляли тушковане філе зі спеціями, приправлене овочами.
— Воно корисне для здоров"я, — усміхаючись додає Ху Люкай. — Особливо чоловічого.
Найбільше собачатину люблять жителі північних провінцій Китаю. На заході країни їдять переважно яловичину й свинину, на сході та півдні — морепродукти. Проте на замовлення таку страву приготують майже в кожному закладі.
Собак, яких використовують у кулінарії, вирощують на сільських фермах так само, як інших свійських тварин. Це переважно дворняги. Їх годують рисом і м"ясом, додають вітаміни та інші компоненти для швидкого росту. Медичні служби перевіряють, щоб у тварин не було ніяких хвороб. Коли пес важить 8–10 кг, його забивають. М"ясо везуть на ринки до міст і містечок.
Окрім собак, китайці залюбки їдять змій і жаб. А в південній провінції Гуандун ще донедавна можна було замовити доволі дорогий мавпячий мозок. Страва коштувала до $150. Тепер мавпи занесені до Червоної книги КНР і знайти такі страви майже неможливо. Тому, якщо в ресторані пропонують пікантний мавпячий мозок, це майже завжди спеціально приготований соєвий сир.
Коментарі
1