В іспанському місті Памплона два тижні проводять забіги биків і людей. Від цього щороку гинуть або отримують поранення десятки людей.
— Із липня в іспанців починається Новий рік, — каже 45-річний Діеґо Ґомес із Памплони. — Цього місяця юнаків посвячують у чоловіки. Коли іспанець біжить попереду бика, він перемагає в собі страх, виявляє відвагу і стає чоловіком. Мій старший син брав участь у перегонах двічі, молодший бігтиме сьогодні.
У забігу може взяти участь кожен охочий. Биків випускають із загороди в старій частині міста, звідки вони повинні пробігти 825 м до міської площі. Найнебезпечнішими вважають останні 280 м, де вулиця звужується.
— Там немає парканів, за якими люди можуть сховатися. Пробіг займає кілька хвилин. Іспанці ніколи не біжать далі 50 метрів. Вони знають, що через утому важко зосередитися та уникнути удару. Учасникам забігу заборонено брати зброю. Від биків вони можуть відбиватися лише згорнутою газетою.
О 12.00 на центральній площі міста збираються 50 тис. людей. Чоловіки одягнені в білі штани та сорочки. Жінки — у білих блузах і червоних спідницях. Навколо ший у всіх намотані хустинки червоного кольору. Їх одягають навіть немовлятам і тваринам. На середину майданчику виходять монахи місцевого монастиря. Вони просять у покровителя міста Наварри захисту від биків. Мер Памплони виступає з балкона своєї резиденції. Бажає учасникам забігу удачі. Лунає ракетний залп. Він сповіщає про те, що ворота відчинені й бики вибігають на вулицю. Кілька десятків чоловіків вистрибують на забори вздовж вулиць, якими бігтимуть бики.
Із переляку застрибнув на телефонну будку і сидів там, доки натовп не пробіг повз мене
— Я вже вчетверте приїжджаю на забіги з биками, — розповідає американець Джей Хайді, 22 роки. — Перший раз приїхав сюди із друзями святкувати свій день народження. Уранці ми тікали від биків, а потім пили іспанське біле вино і танцювали на вулицях міста. Коли втікав від бика торік, той рогом зачепив мене за футболку. Я повис над його головою. Визволився, коли розірвав її. Бик боднув мене в живіт, але я сильно напружив м"язи, тому травми не отримав. Із переляку застрибнув на телефонну будку і сидів там, доки натовп не пробіг повз мене. Важко було втікати, бо зовсім не знав вуличок міста. Тепер мені легше — знаю кожну шпаринку. Цього року хотів узяти з собою свою дівчину, але її не відпустили батьки.
Щороку на фестиваль з"їжджаються більш як мільйон туристів.
— За два тижня забігів наше місто заробляє 48 мільйонів євро, — каже Діеґо. — На ці два тижні жителі, в яких є діти, намагаються виїхати з міста. Бояться не так биків, як приїжджих. Повсюди розгулюють п"яні молодики. Підпилі дівчата ходять вулицями з оголеними грудьми. Троє моїх сусідів залишили мені ключі й поїхали відпочивати в Коста-Браву. Попросили, щоб знайшов їм квартирантів, бо в готелях усі не поміщаються. За день оренди беру 400 євро. У місті працюють три тисячі поліцейських. Ціни на їжу та випивку піднімаються в кілька разів.
Забіг триває 2 хв. 45 с. Після закінчення лунає ще один постріл ракети. Він повідомляє про те, що дійство завершене. Із машин швидкої допомоги вибігають лікарі. Вони підраховують кількість поранених. Цього року жертв немає. Австрійському туристу бик вибив око, іспанцю переламав ноги. Записи про кількість постраждалих ведуть із 1924-го. Усього зафіксували 20 смертельних випадків. Останній стався 1995-го. Тоді в забігу загинув 22-річний американець.
2 
1
Коментарі