Як Панько хотів українізувати Росію

Видавництво "Критика" запланувало повне видання творів Пантелеймона Куліша. Лише корпус листів становитиме 10 томів. Щойно вийшов перший (листи 1841—1850 років).

Цей товстий зелений том спонукає заново відкрити для себе автора. Пантелеймон (Панько) Куліш, приятель Тараса Шевченка, письменник і мислитель. З листів видно, як стрімко він ріс. Ось він ще підписується як Кулєш, через "ять", і пише московським друзям, як мріє про "святую Великую Русь". А вже через кілька літ його арештовують "за фанатическую любовь к Малороссии". Згодом він зречеться громадянства "святої Русі".

Власне, Куліш був із тих, хто уявив і заново придумав Україну тоді, коли про неї всі забули. Це тепер легко про неї говорити.

Між іншим, Куліш не терпів такої легкості. Ось лист до Шевченка від 31 грудня 1844 р.: "Милостивый государь Тарас Григориевич! Мне досадно, что Вы, не списавшись со мною, объявили мое имя в числе сотрудников, когда я понятия не имею о Вашем литературном предприятии (йдеться про задуману Шевченком серію "Живописная Украина". — "ГПУ"). Вы, господа, принимаясь с ребяческим легкомыслием за Малороссию, без советов людей, серьезно занятых этим предметом, вредите во мнении публики самому предмету... Выбачайте за цю мову. С должным уважением ваш покорный слуга ПК".

То що, буржуй Куліш не любив нашого Тараса?! Любив

То що, буржуй Куліш не любив нашого Тараса?! Любив. Але був педантом у всьому, що стосувалося України, і не пробачав тут легковажності нікому. Навіть Тарасові, якого звав Батьком.

Куліш написав багато, навіть тепер не все видано, а тоді... Він казав: "Если бы у меня черт попросил что-нибудь для издания, я и ему дал бы охотно!"

Та й кому тоді, окрім чорта, було все це видавати? І ось що Куліш надумав (з листа Юзефовичу, 1844): "Политическая жизнь в Малороссии кончилась. Малороссия скоро сольется в одно тело с Россиею... Это и хорошо, но нехорошо то, что она, расцветая около двух столетий такою сильною, такою пышною народною жизнью, при слиянии с народом русским мало привнесла в него новых элементов!" І далі пропонує... проект культурної українізації росіян: треба в Москві видати всі (!) українські думи та пісні. Вони там почитають — і порозумнішають! Хороший задум. Шкода, не вдався.

×