Барак Обама переміг завдяки латиноамериканцям, жінкам і молоді

 

Демократа 51-річного Барака Обаму переобрали на другий термін президентом США. 6 листопада, коли опівночі за місцевим часом закрилися останні дільниці у штаті Аляска, вже було зрозуміло: Обама переміг у більшості штатів із нестійкими політичними симпатіями. Кандидат-республіканець 65-річний Мітт Ромні вранці наступного дня визнав поразку й привітав суперника.

— Це час великих випробувань для Америки, і я молитимусь, щоби президент успішно вів нашу націю, — сказав Ромні під оплески прихильників у своєму штабі в місті Бостон, у штаті Массачусетс. — Я хотів повести країну в іншому напрямку, але виборці обрали такого лідера.

Учора опівдні не були відомі результати голосування одного штату — Флориди. У решті країни Обаму підтримали 50,2% виборців, Ромні — 48,3%.

Вибори у США — непрямі. Кожен штат делегує різну кількість делегатів, які обирають президента. Загалом їх 538. Хто перемагає у штаті, отримує всі його голоси. У Обами їх зараз не менш як 303, за необхідного для перемоги мінімуму в 270. Але формально делегати від штатів оберуть нового президента 20 листопада.

— Ми продовжимо боротися за нові робочі місця, нові можливості та захищеність середнього класу, — пообіцяв у переможній промові Обама.

Його симпатики танцювали у виборчому штабі демократів у рідному для президента Чикаго. У штабі Ромні багато хто плакав, коли дізналися результати.

Барак Обама лідирував у соцопитуваннях протягом практично всієї кампанії. Його позиції похитнулися після перших теледебатів 3 жовтня. Під час них президент здебільшого виправдовувався. Тоді Ромні вперше випередив суперника на кілька відсотків. Проте вже на наступних дебатах 16 жовтня в атаку пішов Обама — закинув опоненту, що той відстоює інтереси нафтових компаній, а не простих американців. Президент дотримувався тієї ж тактики і на останніх дебатах 22 жовтня.

Обама переміг значною мірою за рахунок голосів громадян латиноамериканського походження, а також афроамериканців. Його підтримали більшість жінок і молоді.

— Наміри Обами не депортувати молодих нелегалів, якщо вони приїхали ще дітьми та відповідають деяким іншим вимогам, відволікли увагу від усе ще слабкої економіки. Платформа Ромні передбачала зробити життя нелегалів таким нестерпним, щоб вони самі повиїжджали. І це затьмарило для цієї групи (латиноамериканців. — "ГПУ") всі  республіканські економічні й соціальні пропозиції, які могли б їх зацікавити, — вважає оглядач економічного видання "Форбс" Джоел Коткін.

Разом із президентом цього дня американці переобирали третину Сенату — верхньої палати парламенту, та всю нижню Палату представників. У Сенаті збереглася більшість демократів, а в Палаті — республіканців. Обама пообіцяв співпрацювати з опонентами, щоби зменшити дефіцит бюджету, внести поправки до податкового законодавства та реформувати систему імміграції.

"Ніч виборів президента США" провели у львівському барі "Текс-Мекс".

Близько 60 людей зібралися о четвертій ранку 7 листопада — коли телеканал "Сі-Ен-Ен" розпочав транслювати підрахунок голосів. Запросили викладачів Українського католицького університету Мирослава Мариновича та Ярослава Грицака, працівників посольства США, українців, які останнім часом жили в Америці. Обговорювали хід голосування й пили каву. Влаштували власні вибори.

— У посольстві взяли зразки виборчих бюлетенів, — розповідає один із організаторів Алім Алієв, 24 роки. — 26 осіб проголосували за Барака Обаму, 16 — за Мітта Ромні, двоє утрималися. Ще одна людина вписала ім'я "Юля". Мабуть, мала на увазі Тимошенко. Провели захід, щоб показати: Львів є частиною глобального світу.

×