У разі настання критичної ситуації Нідерланди допускають перезапускання газового родовища "Ґронінґен".
Зараз родовище перебуває у процесі закриття через сотні землетрусів, до яких призвела його розробка, пише Bloomberg.
"Поки що Нідерланди відкидають заклики наростити викачування газу попри те, що Європа готується до найсуворішої зими з часів Другої світової. З 1963 року "Ґронінґен" є основою європейського газопостачання. Після десятків років видобування там досі є близько 450 млрд куб. м газу в резерві на суму близько $1 трлн. За даними компанії Shell, що бере участь в експлуатації родовища, можливо видобувати ще на 50 млрд куб. м газу на рік більше, ніж зараз. Водночас додаткові обсяги газу можна отримати майже відразу після запуску", ‒ ідеться в повідомленні.
Перші невеликі поштовхи в "Ґронінґені" зафіксували 1986 року. Відтоді їх було сотні. Хоча більшість з них неможливо виявити за допомогою приладів. 2012-го в регіоні стався землетрус магнітудою 3,6 бала, що призвело до тисяч позовів про відшкодування майнових збитків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РФ офіційно визнала газовий терор Молдови
За даними Ґронінґенського інституту гірничодобувної промисловості, з приблизно 327 тис. будинків у регіоні щонайменше 127 тис. зазнали певних пошкоджень. Понад 3,3 тис. будівель у цьому районі знесли з 2012 року, оскільки землетруси зробили їх небезпечними.
"Продовжувати видобуток небезпечно, але країна не може ігнорувати страждання в інших державах ЄС. Брак газу може змусити нас ухвалити це рішення, якщо лікарні, школи й будинки не зможуть належно опалюватися", ‒ заявив міністр гірничодобувної промисловості Нідерландів Ганс Вілбріф.
Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте не відкидає використання "Ґронінґену" для посилення постачань, але "лише у крайньому разі". Замість того, щоб збільшувати видобуток газу, Нідерланди зняли обмеження на генерацію вугільних електростанцій, а також подвоїли імпортні потужності для скрапленого природного газу й забезпечують заповнення газових сховищ на 80% до початку зими.
Багато мешканців міста Ґронінґен готуються до того, що уряд скасує своє рішення і збільшить видобуток, оскільки тиск на країну зростає.
Німеччина й Данія об'єднали зусилля задля зменшення залежності від російського газу. Країни домовилися побудувати вітроенергетичний хаб "Енергетичний острів Борнгольм" у Балтійському морі.
Німецький мережевий провайдер 50Hartz і його датський аналог Energinet розділять витрати на вітроенергетичний хаб, а також прибуток від нього. Країни Балтії та Польща зможуть приєднатися до проєкту вже після запуску хабу.
8 
1
Коментарі