Воєнний переворот стався в М'янмі

Вранці 1 лютого військові захопили владу в М'янмі — країні, раніше відомій як Бірма. Вони заарештували фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі, президента Він М'їна та інших цивільних керівників. Лідери західних країн засудили переворот.

Посада Су Чжі називалася державний радник, але всі розглядали її як неформальну лідерку М'янми. Президент Він М'їн був її вірним соратником. Про це пише ВВС.

Не сподобався результат виборів — переворот

На виборах у листопаді торік "Національна ліга за демократію", яку очолює Су Чжі, набрала достатню кількість голосів, щоб самостійно сформувати уряд. Генерали заявили, що вибори сфальсифіковані, не надавши доказів.

1-ша сесія нового парламенту мала зібратися в понеділок, 1 лютого, але армія не дала депутатам змоги розпочати роботу й оголосила про перехід влади до рук головнокомандувача збройних сил Мін Аун Хлаїна. Телеканал, що належить військовим, оголосив про запровадження в країні надзвичайного стану терміном в 1 рік.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Затримали президента і його радника

Су Чжі встигла закликати прихильників не приймати цього і протестувати проти путчу. Передбачається, що вона та члени її партії — під домашнім арештом.

Водночас у партії Су Чжі кажуть, що не планують вуличних акцій протесту, а працюють над мирним врегулюванням проблеми.

Уся влада військовим

М'янма – країна завбільшки з Україну в Південно-Східній Азії з населенням 54 млн людей, більшість з яких говорять бірманською, хоча також іншими мовами. Номінальний ВВП на душу населення в країні практично втричі менший, ніж в Україні. Найбільше місто — Янгон, а столиця – Найп'їдо.

Основна релігія — буддизм. Але в країні живе багато етнічних груп, зокрема, мусульмани рохінджа.

Керівні військові змінили назву країни з Бірми на М'янму 1989-го - за рік після того, як вбили тисячі людей під час придушення акцій протесту.

Країною керували військові з 1962-го по 2011 рік, коли владу частково передали цивільним. Тепер військові повернули собі владу.

Влада перейшла головнокомандувачу Мін Хлаїну. Він тривалий час мав значний політичний вплив, успішно підтримуючи владу збройних сил — навіть у час, коли країна переходила до демократії. Світова спільнота не раз засуджувала його і запроваджувала санкції проти режиму за роль у нападах армії на етнічні меншини.

Військові вже змінили численних міністрів і заступників. Зокрема, фінансів, охорони здоров'я, внутрішніх і закордонних справ.

Лідерка ненасильницької боротьби — Аунг Сан Су Чжі

Аунг Сан Су Чжі стала відомою у світі в 1990-х завдяки кампанії за відновлення демократії в М'янмі. Натхненна прикладом ненасильницького спротиву Махатми Ґанді та Мартіна Лютера Кінґа, Су Чжі їздила країною, збираючи мітинги з вимогою реформ та вільних виборів.

З 1989-го по 2010 рік вона провела під домашнім арештом майже 15 років після організації мітингів, які закликали до мирних демократичних реформ і вільних виборів. 1991-го, сидячи під арештом, отримала Нобелівську премію миру.

Аун Сан Су Чжі десятиліттями жила у своєму будинку під жорстким наглядом військових. Перші кілька років вона перебувала в повній ізоляції, потім отримала можливість іноді зустрічатися з однопартійцями та іноземними дипломатами. До неї не впускали синів і чоловіка, який у березні 1999-го помер у Великій Британії.

Проблема мусульман рохінджа

Су Чжі не допустили до участі в виборах 7 листопада 2010 року, але випустили з-під домашнього арешту за 6 днів після дня голосування.

2015-го вона привела свою партію до перемоги на перших відкритих виборах в країні за останні 25 років. Міжнародна репутація Су Чжі сильно постраждала через дії військових М'янми проти мусульман рохінджа.

Ставши державним радником 2016-го, Су Чжі зіткнулася з проблемою рохінджа — мусульманського етносу, який розмовляє мовою, близькою до бенгальської, і компактно живе в штаті Аракан. 2017 року сепаратисти з "Армії порятунку Аракана рохінджа" напали на кілька поліцейських відділків. Армія відповіла репресіями — на думку правозахисників, надмірно жорстокими. Кілька сотень тисяч рохінджа втекли в сусідній Бангладеш.

Міжнародний суд ООН у Гаазі розглядає справу про звинувачення влади М'янми в геноциді, а Міжнародний кримінальний суд перевіряє інформацію про злочини проти людяності. Су Чжі стала на сторону військових проти рохінджа. Влада країни вважає їх нелегальними мігрантами та відмовляє в громадянстві. Тисячі рохінджа вбили, а понад 700 тис. втекли в сусідній Бангладеш після репресій з боку армії 2017-го.

Су Чжі, якій зараз 75 років, з'явилася перед Міжнародним судом 2019 року, де заперечувала, що військові здійснювали геноцид. Її колишні іноземні соратники тепер кажуть, що вона не зробила нічого, щоб запобігти вбивствам і зґвалтуванням, не засудила військових і не визнавала масштабів трагедії. Деякі, втім, зауважували, що вона — прагматичний політик, якій довелося керувати багатонаціональною країною зі складною історією. Але її особиста участь у відстоюванні позицій армії на слуханнях в Міжнародному суді ООН стала поворотним моментом, після якого її міжнародна репутація постраждала.

Але на батьківщині "Леді", як називають Су Чжі, залишається популярною. За даними опитування, проведеного 2020-го, їй довіряли 79% громадян — на 9% більше, ніж за рік до цього.

×