Вікно можливостей України закривається

Думка у виданні The Hill полковника армії США у відставці Джонатана Світа та економіста Марка Тота

5 грудня минуло 29 років з дня підписання Будапештського меморандуму. Оскільки війна в Україні наближається до свого 22-го місяця, згадуємо про поступки щодо ядерної зброї, на які Україна пішла в обмін на гарантії безпеки від США, Сполученого Королівства та Росії. Зараз ці запевнення ризикують поступитися місцем втомі від України і конкуруючим конфліктам.

Мабуть, вислів "стояти пліч-о-пліч" у США має термін придатності. Наступним президентським виборчим циклом стало "скільки потрібно". Україна стала предметом політичних розмов, а не імперативом національної безпеки Америки, а республіканці та демократи використовують становище Києва для просування партійних позицій.

Тим часом, запит Білого дому на $106 млрд на фінансування військової допомоги для України та Ізраїлю, і забезпечення безпеки кордону США очікує на схвалення в Конгресі. Директор бюджетно управлінського Білого дому Шаланда Янг виступила зі зловісною оцінкою перед лідерами Палати представників і Сенату, попередивши, що "до кінця року у США закінчиться гроші для надсилання зброї та допомоги Україні". Вікно можливостей для України закривається.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні

Західні ЗМІ перенесли свою увагу на Газу та війну в Ізраїлі. Саме так, як і планував Володимир Путін та його кремлівські посіпаки.

Напад 7 жовтня на Ізраїль бойовиків ХАМАС, яких підтримав Іран, забезпечив російському генералу Валерію Герасимову необхідне відволікання для початку масованого контрнаступу. Він розпочався 9 жовтня в спробі оточити та захопити Авдіївку. Цього росіянам не вдалося, проте спроба коштувала десятки тисяч людських життів. Але їм вдалося зупинити рух України до Мелітополя та Азовського моря, і кінцевої мети з повернення Криму.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний має сумнівне завдання відновити оберти наступу. Йому потрібна вирішальна перемога, щоб розбудити США і ЄС із заціпеніння. Аби вони знову взялися за роботу над українською перемогою. Просто вбивати ще більше росіян буде недостатньо.

Путін показав, що мало цінує життя. Знищено понад 335 тис. російських військових. Поранено, ймовірно, втричі більше. Недавня заява з Москви про те, що російська армія збільшить свою чисельність майже на 170 тис., до 1,32 млн, свідчить про прихильність Путіна для його "спеціальної військової операції". Він у цій справі надовго.

27 листопада Путін пішов ще далі, офіційно схваливши "значне збільшення військових витрат, згідно з якими у 2024 році близько 30% бюджетних витрат РФ буде спрямовано на збройні сили".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б'є на сполох: як змінюється підтримка України

Чи це ще одне повідомлення Заходу, щоб зламати їхню волю? Можливо. НАТО та ЄС демонструють ознаки розколу, оскільки війна наближається до другого року, а кінця краю їй не видно. Фінансові зобов'язання союзників України сягають мільярдів доларів. Те, що колись об'єднувало ці альянси, тобто російська агресія та її загроза для Східної Європи, потроху роз'єднує їх.

Зросла кількість європейських лідерів-популістів, які відмовляються від підтримки України - Віктор Орбан в Угорщині, Роберт Фіцо в Словаччині, Герт Вілдерс в Нідерландах і тепер президент Болгарії Ремен Радев. У понеділок він наклав вето на "плани країни відправити Україні 100 надлишкових бронетранспортерів".

Путін усвідомлює цю тенденцію і має намір пристосуватися до неї, прийняти військову стратегію триматися і чекати, поки Захід, зокрема США, втратить інтерес до Києва. Він знає, що Україна, щоб знищити його оборону на Донбасі та в напрямку до Криму, потребуватиме часу, життів і боєприпасів, які стає все важче поповнювати.

Наближається зима. Путін, ймовірно, знову спробує використати її як зброю, націлившись на критично важливу українську інфраструктуру, щоб завдати якомога якомога більше страждань українському народу.

Неймовірно, але невдачі Путіна на полях битв мало впливають на результат війни. Час став його союзником. Він просто закине ще більше тіл в м'ясорубку і продовжить страждання. Бути диктатором має свої переваги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Московський мехінізм" та об'єднання республіканців з демократами: Карпентер про те, чого чекати Україні

Проте Путін і його генерали все ще вразливі. Попри переваги диктатури, внутрішня підтримка в Росії війни в Україні зменшується.

Як пише Meduza, опитування Федеральної служби охорони Росії, проведене Кремлем, показує, що лише 25% росіян виступають за продовження війни в Україні, а 55% підтримують мирні переговори.

Денис Волков, директор незалежного соціологічного інституту "Левада-центр" у Москві, пояснює цю тенденцію "небажанням росіян брати участь у війні особисто… Ризики більші, і люди хочуть почати переговори".

Щоб отримати вигоду і залишатися актуальною, Україна має швидко розпочати свій багатошаровий наступ. Києву потрібно знову привернути увагу американської громадськості. Як проголосив американський генерал Джордж Паттон у своїй промові в червні 1945 року, "американці люблять переможців". Україна не перемагає, вона виживає. Це має змінитися.

Українці повинні вести боротьбу з Росією і створювати незручності тим, хто живе всередині країни. Їм потрібно продовжувати прислухатися до порад колишнього голови Об'єднаного комітету начальників штабів, генерала Марка Міллі, який сказав українським військовим під час поїздки до Німеччини: "Не має бути жодного росіянина, який лягаючи спати, не замислився би, чи не прийдуть українці вночі перерізати йому горло. Ви повинні повернутися туди і створити кампанію за лінією фронту".

Успіх був - двічі підривали залізницю в Бурятії, на межі з Монголією. Під час однієї атаки вибухівка вибухнула, коли вантажний поїзд перетинав міст. В іншому випадку вибухові пристрої спрацювали під час руху вантажного поїзда тунелем.

Україні слід відновити удари по аеродромах Росії та в Криму, звідки авіація наносить удари крилатими ракетами по українських містах. Вони повинні відновити глибокі удари в Криму, блокуючи російські сили та їхню техніку до того, як ті прибудуть в Україну. Київ має продовжувати ближні бої, диктувати умови на полі бою і змусити Росію реагувати, як українці вже це зробили, перетнувши недавно Дніпро біля Херсона та закріпившись на місцевості.

Але Володимиру Зеленському потрібен прорив - рішуча перемога, щоб повернути увагу Америки.

Переклад Gazeta.ua

×