Думки у виданні Bloomberg відставного адмірала ВМС США, колишнього головнокомандувача союзних військ НАТО та почесного декана Флетчерівської школи права та дипломатії в Університеті Тафтса Джеймса Ставрідіса

У той час як війна в Україні вирує, а київські сили можуть розпочати великий наступ з дня на день, обидві сторони стикаються з браком боєприпасів, електронних компонентів, високоточної зброї та навіть цементу. У той час як Захід має набагато більші спільні можливості з доставки предметів першої необхідності, починають проявлятися проблеми в глобальному ланцюжку комерційних поставок.

Справжнім "весняним контрнаступом" можуть стати не танки та бронетехніка, а масштабне виробництво зброї на заводах демократичних партнерів України. Що вони мають робити разом, щоб українці отримали те, чого їм так бракує, щоб відбити незаконне та аморальне вторгнення Росії? І як це вплине на ширші глобальні ланцюжки постачання?

Будучи командувачем військ НАТО більше десяти років тому, я часто заглиблювався в логістику та ланцюжки поставок, розмірковуючи про наші бойові операції в Афганістані, на Балканах, у Лівії та на протидії світовому піратству. Ми відчували себе комфортно в тому, що загальна оборонно-промислова база Заходу, яка має понад $1,2 трлн у колективних військових бюджетах 31 країни НАТО, може відносно легко впоратися з цими викликами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Найкраща гарантія подальших постачань зброї – українські перемоги на полі бою" – Рассел Берман

Але що змусило мене нервувати десять років тому, то це можливість війни між великими державами в Європі. Зокрема, потенційний спалах конфлікту з РФ. У той час як демократичні союзники мають перевагу у силах і запасах, загальний оборонний бюджет Росії становить менше $70 млрд, що в кращому разі 10% від бюджету країн НАТО. Але росіяни також мають розвинену промислову базу, велику кількість сировини і можуть використовувати масу людей для керування машинами у своїх ливарних цехах і на фабриках, щоб наростити виробництво.

Величезні потреби України створюють проблеми з постачанням матеріалів для бойових операцій на рівні, на який я не очікував. Зокрема, потреба в електронних компонентах – для створення високоточної зброї, складних дронів, протикорабельних крилатих ракет і так званих "розумних" артилерійських снарядів. Ця потреба стрімко зростає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Щоб зробити Росію нормальною, їй слід відрізати "воювалку" - Іван Ступак

Незважаючи на млявість світової економіки, цивільні фірми конкурують із західними військовими за найважливіші напівпровідникові мікросхеми. Особливо високопродуктивні, які виробляють переважно на Тайвані.

Західні виробники автомобілів та важкого обладнання, від Caterpillar Inc. до General Motors Co., почуваються у скрутному становищі. Цемент, який має великий попит у США для інфраструктурних проєктів, які тільки починають реалізовувати, відповідно до американського двопартійного закону про інфраструктуру, стає вже дефіцитним. Війна в Україні вимагатиме його для відбудови теж.

Ряд аналізів і військових симуляцій намагаються спрогнозувати, де виникатимуть критичні болючі точки. Гармати, ракети та боєприпаси, особливо гаубичні снаряди, найбільше непокоять. Серед запасів, що закінчуються, 155-мм артилерійські снаряди, які стали ключовим наступальним ударом для українців. Деякі аналітики вважають, що Україна щомісяця спалює довоєнне річне виробництво в США цих снарядів.

Міністерство оборони США продовжує захищати свої власні військові резерви. Через надлишкові рівні озброєнь, накопичені на випадок непередбачених обставин понад основні військові плани США, ці резерви залишаються дуже низькі. І справа не лише у гаубичних снарядах. Наприклад, бракує високоефективних ракет HIMARS.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Бахмуті спалили російські резерви" - Іван Січень

База оборонної промисловості нарощувала виробництво, відірвавшись від промислового комплексу США на початку Другої світової війни. Як описує історик Єльського університету Пол Кеннеді у своїй блискучій книзі "Інженери перемоги" про технології, організацію та військове виробництво, які змінили хід війни, союзники, в результаті, перевершили "Країни осі".

Хоча ми далекі від тотальної мобілізації початку 1940-х великих оборонних підприємств, багато дрібніших виробників високотехнологічних систем, особливо дронів, швидко впроваджують інновації й роблять те, що знадобиться українцям у найближчі місяці. Але в міру збільшення кількості нових замовлень виникла ще одна проблема – гостра нестача кваліфікованих робітників на військових заводах.

Коли в 1940 році президент Франклін Рузвельт виголосив свою пам'ятну промову про "арсенал демократії", економіка США була готова повністю перейти на військові рейки. Зрозуміло, сьогодні ми цього не будемо робити. Таким чином, завдання буде в тому, щоб продовжувати виробляти як зброю, так і їжу на фоні російської агресії.

Конгрес і Пентагон мають для цього інструменти. Насамперед, гроші. Військова підтримка США Україні значна - понад $40 млрд, але це лише мала частина оборонного бюджету в $850 млрд. Європейські партнери Америки та азіатські союзники, такі як Японія та Південна Корея, надаватимуть майже такі самі обсяги допомоги, хоча їхня підтримка буде більше зосереджена на гуманітарних потребах та відновленні економіки.

Обидві сторони Атлантики даватимуть обрані бойові системи, особливо танки, наземну бронетехніку, і артилерійські снаряди. Влада країн на Заході має гарантувати контрактне виробництво, тому оборонні фірми не залишаться без діла, якщо війна раптом завершиться, чого, за загальним визнанням, на горизонті не передбачається.

Хоча певні глобальні комерційні ланцюжки поставок будуть відчувати деякі труднощі, загальна здатність перевершити російську економіку, що похитнулася, очевидна. Наприклад, щодо електроніки, будівельних матеріалів, деяких корисних копалин.

Якщо припустити, що Китай продовжить мудро відмовлятися від того, щоб кинути Володимиру Путіну рятувальне коло військової техніки, Росія все більше і більше відставатиме від західних виробничих потужностей. Цей класичний "американський спосіб ведення війни", який досяг успіху як у Другій світовій, так і в холодній війні, зберігає перевагу на користь українців.

Переклад Gazeta.ua

×