Тривожний "електричний" прогноз, трибунал для лідерів РФ та історична заборона: що про нас пише світова преса

У разі наступної ракетної атаки українці можуть залишитись без електрики на тиждень, а централізоване опалення можуть відключити до весни, пишуть міжнародні ЗМІ. Окрім цієї теми вони також акцентують увагу на Організації об'єднаних націй, де можуть створити міжнародний суд для притягнення до відповідальності керівництва РФ. Обговорюють й історичну заборону Європейського Союзу на імпорт російської нафти, окрім тієї, що постачається трубопроводами.

Gazeta.ua проаналізувала матеріали світових ЗМІ та зробила із них вибірку, яка стосується України.

"Як українці обходяться без електрики", The Economist, Велика Британія

Коли в лютому російські танки наблизилися до Києва, персонал будинку для літніх у місті Фастів на Київщині був такий наляканий, що спробував підірвати в'їзний міст. Подальша доблесть української армії посприяла тому, що Фастів не зазнав російської окупації, як деякі села поблизу. Але через дев'ять місяців війна Володимира Путіна принесла в цей будинок для літніх новий жах. Путін вирішив, що якщо не може перемогти українську армію, то може хоча би заморозити українців.

Протягом кількох листопадових днів фастівський будинок для літніх залишався без електрики, води та опалення. Змучений персонал не міг поміняти підгузки чи помити пацієнтів, як цього вимагають протоколи.

Було сім хвиль російських ракетних ударів (5 грудня сталася восьма хвиля. - Gazeta.ua), орієнтованих на найважливішу цивільну енергетичну інфраструктуру. Перші атаки 10 жовтня були здійснені переважно за допомогою дешевих іранських дронів. Вони послабили системи ППО величезним числом, дозволивши пройти потужнішим ракетам. Зараз Україні вдається збити майже всі дрони до того, як ті вразять цілі. Але Росія також навчилася краще маневрувати та цілити крилатими ракетами. В атаці 23 листопада українську ППО пройшли 19 із 70 ракет. Але цього було достатньо, щоби паралізувати все, крім найбільш захищених частин енергосистеми України.

 

Російська кампанія атак завдала ударів по всіх ТЕЦ та ГЕС України. Деякі з них постраждали серйозніше, ніж інші. Марія Цатурян, речниця "Укренерго", каже, що останні удари вивели з ладу до половини енергосистеми. Завдяки оперативним діям інженерів - електропостачання критично важливих підприємств було відновлено упродовж 14 годин. Але з кожним попаданням система руйнується більше, і робота з перемаршрутизації мереж стає дедалі складнішою. У деяких випадках ремонтні роботи займуть тиждень-два. В інших - інфраструктуру слід відновлювати з нуля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Перемога наступного року – оптимістична перспектива" – Конрад Музика

Більшість російських атак спрямовані проти близько 100 підстанцій, які перетворять високовольтну електроенергію на нижчу напругу для подальшого розподілу по районах і будинках. Українська мережа працює на вищій напрузі, ніж у більшості країн Європи. А це означає, що вихід з ладу трансформаторів високої напруги – велика проблема. Деталі до них дорогі, дефіцитні, а їх виготовлення займає місяці. Цатурян упевнена, що російські інженери у змові з військовими і хочуть завдати Україні максимальної болі.

Замаячила перспектива серйознішого відключення електроенергії, за якої українцям доведеться близько тижня жити без електрики. Росії буде важко повністю вивести з ладу децентралізовану енергосистему України, особливо з урахуванням скорочення запасів ракет. Але навіть кілька днів відключення взимку можуть означати соціальну катастрофу.

1 грудня мер Києва Віталій Кличко заявив, що якщо центральні теплоцентралі залишаться без електрики на 24 години, владі необхідно буде злити всю воду із системи, щоб вона не замерзла. Тоді їм буде важко відновити опалення до весни. Київ робить плани на найгірші сценарії, включаючи створення національної мережі центрів незламності, які забезпечують опалення, електроенергію, першу допомогу та мобільний зв'язок. Поки що відкрито 300 таких, але цього недостатньо для всіх.

Поки Україна не закриє небо, то лише замазуватиме проломи. Їй потрібно сотні дорогих систем, щоби повністю захистити всі критично важливі об'єкти, а це нереально. Україна дуже хотіла б мати винищувачі з нерухомим крилом для самооборони, але західні уряди не хочуть їх постачати. Часу може бути обмаль.

"Проект резолюції про військові злочини Росії поширюється в ООН", The Guardian, Велика Британія

В ООН циркулює проект резолюції про створення такого собі Нюрнберзького трибуналу для притягнення російського керівництва до відповідальності за злочини проти України. Є ознаки, що протидія США цій пропозиції слабшає через лобіювання президента Володимира Зеленського. Бет ван Шаак, посол США з глобального кримінального правосуддя, заявила цього тижня: "Це те, що дуже хвилює президента Зеленського. Цього хоче Україна".

Міжнародний кримінальний суд вже розпочав розслідування військових злочинів в Україні, але Київ стверджує, що робота МКС утруднена тим, що він не може переслідувати керівництво Кремля за ширший злочин агресії - оскільки РФ не підписала відповідний закон.

 

Ван Шаак вважає за доцільне проводити заочні суди над росіянами, звинуваченими у військових злочинах, якщо їх екстрадиція неможлива. США також могли б розсекретити розвіддані, щоб допомогти виявити тих, хто несе найбільшу відповідальність за підготовку та ведення війни.

Її слова є натяком на те, що ключові постаті в адміністрації Джо Байдена тепер більш схильні до створення спеціального трибуналу, який розглядатиму роль російського керівництва у вторгненні в Україну.

Ван Шаак сказала, що є два варіанти. Перший - двосторонній договір між Україною та ООН, "благословенний Генасамблеєю ООН, яка забезпечить підтримку міжнародного співтовариства та створить самостійний трибунал". Другий – внутрішній суд, створений Україною з ЄС із додаванням міжнародного елементу, який буде схвалений голосуванням на Генасамблеї ООН.

"Це буде обмежена кількість обвинувачених, ймовірно, найвище політичне керівництво та деякі високі військові діячі", - сказала вона.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн минулого тижня вперше підтримала створення спеціалізованого трибуналу. Ідея вже має сильну підтримку Франції, країн Балтії та Нідерландів. Позиція США та Великої Британії менш ясна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Остання атака Росії – аргумент, щоб поставляти більше ППО" – Юліуш Сабак

Противники побоюються, що цей крок спричинить дипломатичні розбіжності, знизить статус МКС або завадить його роботі та стане стримуючим фактором для Кремля щодо досягнення мирної угоди. Також є побоювання, що глави держав та міністри закордонних справ можуть, відповідно до міжнародного права, вимагати імунітету від судового переслідування у національних судах.

Перша леді України Олена Зеленська минулої середи представила британським парламентарям справу про створення спеціального трибуналу, закликавши Лондон визнати, що трибунал доповнюватиме роботу МКС.

 

14 листопада Генасамблея ООН 94 голосами "за" і 14 "проти" та 73 тих, хто утримався - проголосувала за принцип виплати Росією репарацій і погодилася створити в Гаазі реєстр вимог, укомплектований прокурорами ООН, для складання державних та індивідуальних вимог щодо компенсації.

Ван Шаак каже, що є можливість "заочного" слухання справи про воєнні злочини РФ. Судова система України допускає це.

"Експеримент на ринку нафти в безпрецедентних масштабах", Die Welt, Німеччина

Ринок нафти має експеримент, якого ніколи не було в такому вигляді та в такому масштабі. 5 грудня набуло чинності ембарго на експорт російської нафти, введене ЄС у відповідь на агресивну війну Росії проти України. З понеділка російську сиру нафту більше не допускають в ЄС морем - основним маршрутом. З 5 лютого буде заборонено ввезення морем і російських нафтопродуктів.

 

ЄС наслідує приклад США та Великої Британії, які вже припинили імпорт нафти з Росії. Причина через яку ЄС вичікував у тому, що він отримує значно більше енергії від РФ і значно більш залежний. Утім залежність не є односторонньою, бо ЄС був і залишається найважливішим ринком збуту для Росії.

Щоб відчути масштаби – Росія третій за величиною виробник нафти після США та Саудівської Аравії. Минулого року країна видобула 524 млн. тонн нафти, що становить 10% світового виробництва. У військовому 2022 році видобуток впав у квітні та серпні, але все таки виявився досить стійким.

Щодо експорту, цього року Росія виграла від збільшення продажів до Китаю, Індії та Туреччини, хоч і зі значними знижками, що частково компенсувало втрати на ринках США та Великої Британії. І Європа поки що також залишалася ринком збуту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Політичне завдання з Кремля – взяти Бахмут" – Іґаль Левін

Хоча обсяг скоротився, за оцінками Міжнародного енергетичного агентства, у жовтні ЄС, як і раніше, щодня імпортував з Росії 1,5 млн барелів нафти, що відповідає майже 15% імпорту нафти до ЄС. Євросоюз надалі купував у РФ мільйон барелів нафтопродуктів, що становить понад третину річного експорту нафтопродуктів з Росії.

Тепер усе скінчено. Це відкриває новий розділ для світового ринку, і для РФ із важко передбачуваними наслідками.

"Росія не може легко перенаправити 1-2 млн барелів сирої нафти в інші частини світу, бо там немає попиту, а, за даними ОПЕК, там навіть є надлишок понад 1 млн барелів. У нафтопродуктів немає ринків для заміщення. РФ втратить 51% експорту сирої нафти та 57% експорту нафтопродуктів через зникнення ринків Європи та Америки. Із середини 2023 року 30% доходів бюджету РФ буде втрачено", - каже Михайло Крутіхін, партнер московського енергетичного консультанта RusEnergy.

Захід побоюється, що Путін може перекрити нафтовий кран, як уже зробив із газом, якщо гранична ціна виявиться нижчою за поточну ринкову, або ціна на російську нафту впаде ще більше.

×