"США не дають інформації, яка б допомогла Україні знищити військове та політичне керівництво Росії" – що пише про нас світова преса

8

Українці розбили російські сили, які намагалися перетнути річку Сіверський Донець, знищивши цілий батальйон. Розвідка США відмовляється давати Україні дані, які б допомогли знищити військове та політичне керівництво РФ. Як іде війна на півдні, і очікування на артилерію зі США. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Російська армія маневрує у пастці й втрачає майже цілий батальйон", Die Welt, Німеччина

Російська армія зазнала тяжких втрат при спробі форсувати річку Сіверський Донець. Російські частини потрапили під обстріл, коли намагалися збудувати понтонний міст через річку. Більшість російського батальйону, близько 50 одиниць бронетехніки і до 1000 солдатів, намагалася перейти річку тимчасовим мостом.

 

Українська артилерія обстріляла їх, знищила техніку і сам міст. Коли почався обстріл, частина російської техніки вже перетнула річку й опинилася у пастці. Російська армія тоді спробувала збудувати другий міст. Але його теж було знищено артилерією України, судячи з супутникових знімків.

Російські танки знайшли завдяки розвідувальним безпілотникам. Як кажуть у Міноборони у Києві, 17-та танкова бригада ЗСУ тоді знищила російські підрозділи. Україна застосувала важку артилерію – великокаліберні гаубиці, тобто зброю, яку Київ тижнями просив у західних союзників та Німеччини, зокрема.

Незрозуміло, скільки російських солдатів убили чи поранили. Проте знищили майже 40 танків та бронемашин, сам міст та буксирний катер. Безсумнівно, що батальйон де-факто знищений атакою, бо він більше не діє разом із силами, що залишилися. Одним махом російська армія втратила один із майже 100 батальйонів, дислокованих в Україні.

Міноборони України показало у Twitter аерофотознімки підбитих російських танків і заявило: "17-а бронетанкова бригада ЗСУ відкрила сезон відпусток для росіян. Хтось скупався в Дінці, а когось обпалило травневе сонце".

Інцидент – приклад труднощів, із якими стикаються російські війська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Путін може подвоїти ставку на свою "спецоперацію" – що пише про нас світова преса

"Надалі спостерігаємо повільне нерівномірне просування російських сухопутних військ на Донбасі", - каже представник Пентагону.

Річка Донець, протяжністю понад 1000 км, що протікає Росією і Україною, лише одна з багатьох, якими мають пройти російські війська, щоб просунутися на територію, яку втримує українська армія.

 

У важкодоступних місцях або пунктах, де підірвані мости, російська армія намагається використовувати понтонні мости. Частиною загальної картини є те, що українська та російська армії не раз стикалися з труднощами під час форсування рік протягом останніх тижнів. Проте події на Дінці поки що найбільше таке фіаско.

За даними українців, російські війська активізували атаки на сході країни, зміцнюючи позиції у деяких районах Донбасу.

 

"Противник продовжує наступ з метою встановлення контролю над Донецькою, Луганською і Херсонською областями та збереженням сухопутного коридору в тимчасово окупований Крим", - йдеться у повідомленні Генштабу України.

У районі між Херсоном і Миколаєвом українські та російські війська знову вели запеклі бої. Захисники не дали росіянам можливості просунутися.

Для полегшення своїх атак російське військове керівництво закликало міжнародні організації евакуювати людей зі сходу України.

Президент Володимир Зеленський вважає, що закінчення війни з Росією можливе лише після того, як буде повернуто всі окуповані українські території.

"Обмін розвідданими з Україною має запобігти більш масштабній війні", The Washington Post, США

Інформація про місцезнаходження та пересування російських військ надходить від США в Україну в режимі реального часу та включає супутникові знімки та дані, отримані з конфіденційних джерел Америки.

США не перебувають у війні з Росією, і допомога, яку надають, призначена для захисту України від незаконного вторгнення, кажуть представники Джо Байдена. Але на практиці офіційні особи США мають обмежений контроль над тим, як українці використовують військову техніку та розвіддані.

Адміністрація Байдена розробила посібник з обміну розвідданими, що має запобігти загостренню напруженості з Москвою. Там є дві заборони на інформацію, якою США можуть ділитися з Україною.

По-перше, не можуть надати інформацію, яка б допомогла Україні вбити керівників РФ – високих офіцерів та чиновників. До цієї категорії потрапив голова генштабу російської армії Валерій Герасимов і міністр оборони Сергій Шойгу.

Друга категорія – будь-яка інформація, яка може допомогти Україні атакувати російські цілі за межами України. Це правило призначене, щоб США не стали учасником атак, які Україна може провести всередині Росії. Ці побоювання змусили адміністрацію Байдена призупинити ранні плани щодо постачання винищувачів із Польщі, які Україна могла б використати для завдання ударів по Росії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Росії понад 100 років триває негативна селекція. Маємо справу з агресивними ідіотами" - публіцист Віталій Портников

США не відмовляють українців від проведення цих операцій. Україна має "зробити все необхідне для захисту від російської агресії", заявив держсекретар Ентоні Блінкен. Він додав, що "тактика щодо цього – їх власне рішення".

Блінкен зробив свою заяву після того, як українські чиновники заявили, що незрозумілі пожежі та вибухи в Росії були виправдані, не взявши на себе відповідальність за них.

США не повідомляють українця, якого конкретно російського генерала було помічено в певному місці. Але дають інформацію про розташування пунктів управління і контролю – про місця, де часто перебувають російські високі офіцери. Ці дані допомагають Україні у власній обороні.

"Життя в прифронтовій Україні: пошук укриття і очікування західної зброї", The New York Post, США

У бінокль українські солдати бачать російські позиції здалеку. Але єдина артилерійська зброя, яку вони використовують на невеликому аванпості в степу, має недостатню дальність, щоб уразити їх. Ці обставини нав'язали українцям похмурий порядок дня. Вони щодня зазнають залпів ударів російської артилерії, не маючи можливості дати відсіч. Кожні кілька годин пірнають у окопи, щоб урятуватися від снарядів.

"Вони визначили нашу позицію. Знають де ми знаходимося. Наче ми у них на долоні", - сказав сержант Анатолій Вихованець.

Оскільки президент Зеленський майже щодня звертається до Заходу з проханнями про важчу артилерію, саме такі позиції, як тут, на березі Дніпра, найкраще ілюструють, наскільки це критично для України. Військові аналітики кажуть, що зараз бій залежить не так від майстерності чи хоробрості українських солдатів, як від точності, кількості та вражаючої сили далекобійної зброї.

Артилерійські можливості двох армій настільки перекошені на користь Росії, що українські чиновники спеціально звертали увагу на цей регіон західних чиновників та членів Конгресу США у своїх закликах до додаткової військової підтримки. У відповідь західні союзники намагаються перекинути в Україну артилерію та супутнє обладнання, і ті починають прибувати. Але не так швидко, як би хотілося українцям, особливо в таких місцях, як цей невеликий форпост на півдні.

США оголосили про плани відправити 90 американських гаубиць M777, здатних стріляти на 40 км із високою точністю, але лише цього тижня перша гаубиця у цьому регіоні була задіяна у бою.

 

Інша американська зброя, на яку розраховує Україна, включає безпілотники для виявлення цілей та коригування артилерійського вогню, а також гусеничні бронемашини, які використовуються для буксирування гаубиць на позиції навіть під обстрілом.

У понеділок президент Байден підписав закон про ленд-ліз, який дозволить передати додаткові американські озброєння, а у вівторок Палата представників схвалила пакет допомоги на суму $40 млрд.

Але поки що на аванпості 17-го танкового полку України, у смузі дерев між двома полями, найбільше, що можуть зробити солдати – спробувати вижити. І тому вони цілодобово призначають слухача. Він стоїть, як собака на сторожі, у центрі частини, слухаючи гул російської артилерії. Попередження "Повітря!" - у солдатів є близько 3 секунд, щоб пірнути в окоп до влучення снарядів.

 

Українська армія веде вогонь у відповідь з артилерії, що працює в тилу цієї позиції, але в неї занадто мало зброї, щоб вибити російську артилерійську лінію.

Протягом усієї війни українська армія показувала виняткові успіхи у маневруванні та розгромі російських військ на півночі, покладаючись на скритність та мобільність, щоб влаштовувати засідки проти більш численної та краще оснащеної російської армії. Але на півдні, в районі плоских полів, які прорізують канали, українці ведуть війну іншого роду.

У степу плавні лінії фронту двох армій розведені на кілометри або десятки кілометрів один від одного, на просторах гігантських полів жовтого ріпаку, озимої пшениці та крихітних сіл.

 

Іноді невеликі підрозділи прослизають у цю буферну зону, щоб розпочати перестрілку і викликати артилерійські удари один по іншому, використовуючи рідкісні лінії дерев як укриття.

"Сховатись ніде. Це як дивитися на шахівницю. Кожна сторона бачить дії іншої. Все залежить тільки від того, яка у вас ударна сила. Все видно. Запитання тільки, чи зможете потрапити, куди треба?", - каже командир розвідувальної бригади.

 

Солдати обох сторін називають артилерійські знаряддя "богами війни". Україна вступила у війну у невигідному становищі. Наприклад, російські 203-міліметрові гаубиці "Півонія" стріляють на 38 км, а українські 152-міліметрові гармати "Геосент" лише на 29 км. Артилерійські системи радянської спадщини, які використовують обидві сторони, названі на честь квітів, "Гвоздика" та "Тюльпан", також беруть участь у війні.

Ось чому українці так відчайдушно бажають американські гаубиці. Їхня 40-км дальність високоточним снарядом з GPS-наведенням повернула б їм перевагу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Путін зосередиться на південному сході України" – що пише про нас світова преса

"У росіян зараз дві переваги: артилерія та авіація. Україні потрібні артилерія та зенітно-ракетні комплекси. Це критично важливо на фронті", - каже автор книги про артилерійські бої у війні проти сепаратистів, яких підтримує Росія на Донбасі, "Боги гібридної війни" Михайло Жирохов.

В українській армії недостатньо навіть артилерійських знарядь середньої дальності, які могли б завдати удару у відповідь по російській артилерії, що непокоїть український підрозділ. Вони діють приблизно на відстань 14 км.

Але солдати далі служать цілі - можуть зупинити танковий штурм, використовуючи протитанкову артилерійську зброю ближньої дії. Доки витримують щоденні обстріли. Поки в загоні ніхто не поранений і не вбитий. Це залишає фронт на місці після двох місяців, протягом яких українські війська просунулися у цьому районі приблизно на 65 км.

Росія не може використовувати артилерійську перевагу для наступу. Її тактика для атаки на відкритих рівнинах у тому, щоб обстріляти позиції артилерією, а тоді відправити бронетехніку вперед для маневру, званого "розвідка до контакту", спрямованого на придушення того, що залишилося від лінії оборони.

Але через наявність в України великої кількості протитанкових ракет та озброєнь Росія не може просунутися вперед і захопити територію.

Україна, тим часом, не може наступати, хоча її тактика інша. Українські військові покладаються на невеликі підрозділи піхоти, а бронетехніка відіграє допоміжну роль. Хоча Україна може захопити територію, вона не може утримувати її чи використовувати для матеріально-технічної підтримки подальшого наступу, бо будь-яка нова територія залишається під російськими бомбардуваннями.

Запланований український наступ тут залежить від прибуття гаубиць M777 та іншої далекобійної західної артилерії, яка може вразити російську артилерію в тилу. Відтак українська піхота може просуватися під артилерійським прикриттям цих систем більшої дальності.

Якщо прибуде потужніша артилерія, вона може швидко схилити шальки терезів, сказав радник Зеленського Олексій Арестович.

У боях на західному березі Дніпра мета Росії полягає в тому, щоб скувати українські сили, які інакше могли б перейти до битви за Донбас. Мета України, як тільки отримає артилерію, пройти через поля до двох мостів та греблі, що перетинає Дніпро, та перерізати шляхи постачання російських військ.

×