"Путін зосередиться на південному сході України" – що пише про нас світова преса

5

Президент Джо Байден підписав закон про ленд-ліз – що це означає для України. Російське наступ на Донбасі зупинився. Москва планує анексувати окуповані українські території. І порівняння промов Путіна та Зеленського до 9 травня. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Байден прискорює військову допомогу Україні, ще більше втягуючи США у війну", The New York Times, США

Коли президент Байден підписав у понеділок закон про ленд-ліз, через 81 рік після того, як початкова версія допомогла виграти Другу світову війну, він фактично втягнув США ще глибше в ще одну війну в Європі.

Останні дні показали, наскільки Штати залучені до війни в Україні. На додаток до нової програми кредитування, в рамках якої скасовуються поставки зброї, що потребують багато часу, Байден запропонував додатково $33 млрд у вигляді військової та гуманітарної допомоги - пакет, який демократи в Конгресі планують збільшити ще на $7 млрд. Він надав розвіддані, допомагаючи Україні убити дюжину російських генералів і потопити російський флагман флоту.

Але навіть після 2,5 місяців Байден все ще переймається тим, що США ведуть опосередковану війну, про яку говорить Путін. У той час як Байден публічно відправляє допомогу і підписує законопроект про ленд-ліз, за кадром він був лютий через витік інформації про допомогу американської розвідки Україні, яка призвела до загибелі російських генералів і потоплення крейсеру "Москва". Це могло спровокувати Путіна на ескалацію, якої Байден намагався уникнути.

 

"Це постійний баланс, який адміністрація намагається знайти між підтримкою України та забезпеченням її військового захисту, і водночас дуже стурбована ескалацією", - сказала Аліна Полякова, президент Центру аналізу європейської політики.

Від початку війни адміністрація прагнула проаналізувати свою відповідь, вирішивши, яке озброєння можна назвати оборонним і відправити в Україну, яке можна назвати наступальним і не слід постачати.

Але в останні тижні лінія змістилася: адміністрація постачає дедалі складнішу військову техніку і більш відкрито заявляє про амбіції не лише допомогти українцям, а й перемогти та ослабити Росію. Після візиту до Києва два тижні тому міністр оборони Ллойд Остін заявив, що "ми хочемо, щоб Росія була настільки ослаблена, що не зможе більше робити те, що зробила в Україні". А спікер Палати представників Ненсі Пелосі під час поїздки до Києва сказала, що Америка "підтримуватиме Україну доти, доки вона не переможе".

Колишній посол у Росії, який нині працює у Стенфордському університеті, Майкл Макфол сказав, що є різниця між таємною допомогою українцям у боротьбі з російськими військами та виставлянням її напоказ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Росії понад 100 років триває негативна селекція. Маємо справу з агресивними ідіотами" - публіцист Віталій Портников

"Путін знає, що ми даємо розвіддані Україні. Але виголошення цього вголос допомагає його публічній розповіді, що Росія воює зі США та НАТО в Україні, а не лише з українцями. Це не відповідає нашим інтересам", - сказав він.

Але інші кажуть, що адміністрація надто обережна, дозволяючи Росії встановлювати правила війни. Ніхто у Вашингтоні насправді не знає межі, яку не слід перетинати з Путіним. Наслідком цього є надто повільне надання того, що справді потрібне Україні.

"Схоже, є певне гальмо у своєчасності нашої підтримки, що є проблемою", - каже військовий вчений з Американського інституту підприємництва Фредерік Каган.

Закон, який Байден підписав у понеділок, відбив історичні відлуння та невдачі нинішньої війни. Президент Франклін Рузвельт підписав закон про ленд-ліз у 1941 році, щоб допомогти британцям відбиватися від нацистських агресорів у Другій світовій війні, і пізніше він був розширений, щоб допомогти іншим союзникам, включаючи СРСР.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Сидиш у сирому підвалі, який підстрибує. Бомбили кожної секунди" - евакуйована з Азовсталі" - що пише про нас світова преса

Тепер Москва по іншу сторону каналу озброєнь, оскільки сучасна версія, звана "Законом про ленд-ліз на захист демократії в Україні", спрямовуватиме зброю та техніку тим, хто воює проти російських солдат.

"Щодня українці розплачуються своїми життями. А звірства, у яких беруть участь росіяни, поза всякими межами. Ціна боротьби не з дешевих, але поступка агресії ще дорожча. Ось чому ми це робимо", – сказав Байден, підписуючи закон.

Байден підписав закон того ж дня, коли Росія святкувала День перемоги.

"Цей день має бути присвячений святкуванню миру і єдності у Європі, перемозі над нацистами у Другій світовій війні. Натомість Путін перекручує історію, змінює її, щоб виправдати свою нічим не спровоковану та невиправдану війну", - заявила прес-секретар Білого дому Джен Псакі.

Програма кредитування з'явилася, коли демократи в Конгресі швидко перейшли до розгляду пакета допомоги у розмірі $33 млрд, запропонованого Байденом, і вказали, що вони суттєво збільшать його. Оскільки республіканці наполягали на збільшенні військових витрат, демократи наполягали на такому самому збільшенні гуманітарної допомоги, піднявши ціну питання до $39,8 млрд.

Це збільшення відображає разючу згоду обох сторін вкладати величезні суми у війну проти Росії, навіть незважаючи на те, що законодавці, як і раніше, глибоко розходяться в поглядах щодо внутрішніх витрат. У березні Конгрес затвердив екстрену допомогу Україні у розмірі $13,6 млрд, і Байден попередив, що без ухвалення нового законодавства ці ресурси незабаром закінчаться.

"Смертоносні ракети на Одесу, але наступ Росії захлинається", Die Welt, Німеччина

Росія бомбить Одесу, знищуючи готелі та торговельний центр. В інших місцях її війська зустріли запеклий опір. Щонайменше одна людина загинула і п'ятеро отримали поранення внаслідок ракетного обстрілу. За даними українських військових, ВПС Росії у понеділок увечері випустили кілька ракет "Кинжал" по місту.

9 травня був "Днем перемоги" для російських військ. На Донбасі до ранку вівторка вони досягнули лише мінімальних завоювань. У Харкові російська армія відступає під українським натиском. Цілком імовірно, що Росія продовжить стягувати війська у Білгородську область, щоб не дати українській армії продовжити контратаки в районі Харкова.

Росія прагне анексії окупованих територій. На відміну від 2014 року метою є не створення проросійських республік, а приєднання до Росії. Це збігається з аналізом в Україні. РФ збирається завоювати Луганську та Донецьку області, а також Херсонську, заявив радник президента Олексій Арестович у відповідь на виступ Путіна у Москві.

 

Арестович сказав, що Росія продовжить війну і намагатиметься знекровити українську економіку, щоб переконати владу в Києві відмовитися від трьох областей. Здатність Києва зірвати ці плани залежить від того, чи доставить Захід необхідне важке озброєння.

Путін заявив на Красній площі, що Росія вшановуватиме пам'ять тих, хто бився у Другій світовій війні, "зробивши все, щоб жах світової війни не повторився". У перекладі це означає, що ядерної війни не варто очікувати. Війни з НАТО не буде. Натомість Путін зосередиться на південному сході України.

За даними міноборони США є ознаки, що українців насильно депортують до Росії.

"Я не можу сказати, скільки там таборів і як вони виглядають. Але маємо докази, що українців вивозять до Росії проти їхньої волі", - сказав представник Пентагону Джон Кірбі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кремль планує оголосити окуповані частини сходу й півдня України частиною Росії" – що пише про нас світова преса

За словами уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, "з початку війни в РФ депортовано понад 1,19 млн. наших громадян, зокрема понад 200 тис. дітей".

За останніми оцінками ООН, понад 5,4 млн українців, переважно жінок та дітей, залишили країну. Крім того, є 7,7 млн внутрішньо переміщених осіб.

"Путін використав промову до Дня перемоги, щоб переформулювати список претензій до Заходу", The Guardian, Велика Британія

Два президенти і два виступи до Дня перемоги: від Путіна у Москві та від Зеленського у Києві. Обидва більше говорили про сьогодення, ніж про минуле. Обидва наполягали, що їхніми сьогоднішніми ворогами є спадкоємці нацистів, і обидва обіцяли, що їхні країни досягнуть успіху в тому, що, за їх словами, стало оборонною війною, яку вони змушені вести. Однак на цьому подібність двох звернень закінчується.

Перша відмінність – стилістична. Путін був оточений помпезністю і мілітаризмом. Зеленський, прогулюючись головною вулицею Києва, вимовляв недбалу, але пристрасну промову в камеру. Він був зовсім іншою фігурою, як і від початку війни.

Але головна відмінність у тому, що для більшості людей, які перебувають за межами досяжності російського телебачення, аргументи Зеленського були набагато переконливішими за аргументи Путіна.

Путін давно використовує свої виступи 9 травня, щоб провести паралелі між Другою світовою війною та сьогоднішнім днем, і промова цього року не була чимось новим – це компіляція попередніх образ, які були перероблені та посилені цьогоріч. Але кадри нинішньої війни, побачені у всьому світі, зробили путінську політизацію радянських жертв ще менш переконливою.

 

Путін використав трибуну, щоб перерахувати список претензій до Заходу, які точніше описує його власний режим, ніж Захід. Він послався на "занепад культури", нарікаючи на занепад так званих "традиційних цінностей", попри те, що його режим заарештовує людей за пости у Facebook і закриває ЗМІ за те, що війну в Україні називають війною, а не "спеціальною військовою операцією", офіційно затверджений евфемізм.

Захід "переписує історію", скаржився Путін, ігноруючи, що його режим зробив більше, ніж будь-який інший у Європі, для припинення вільного історичного розслідування минулого. У сучасній Росії радянські військові дії вважаються священними, бездоганними і не повинні бути заплямовані історичними чи архівними дослідженнями, які б пролили світло на її темні моменти.

Російська армія воювала в Україні, за словами Путіна, "щоб у світі не було місця катам, убивцям та нацистам". Це особливо похмуро, враховуючи добре задокументовані факти страт, зґвалтувань, пограбувань, скоєних його військами.

Протягом кількох років Путін натякав на порівняння між сучасними США та нацистами, оплакуючи американську гегемонію і "однополярний світ", що склався після розпаду СРСР. Ще у 2015 році він у виступі сказав, що "у 1930-ті освічена Європа не відразу побачила смертельну загрозу нацистській ідеології… Через 70 років історія знову закликає нас до пильності. Ми бачили спроби створити однополярний світ, і бачимо, як набирає сили мислення, орієнтоване на силу".

 

Цього року Путін зробив порівняння більш відвертим. "США після розпаду СРСР стали говорити про свою винятковість, принизивши весь світ".

Протягом багатьох років занепокоєння Путіна американською гегемонією знаходило відгук у багатьох політичних течіях по світу і є основою того, чому деякі захоплюються главою Кремля. Цього року вторгнення в Україну та окупація її частин ускладнили сприйняття послання Путіна навіть багатьма його шанувальниками.

Одна з телеграм, відправлених Путіним з нагоди Дня перемоги, була до народу України з побажанням "міцного здоров'я, успіхів і довгих років життя". Незабаром після виступу у Києві знову завили сирени.

×