"Росія почала перекидати частину найкращих підрозділів з Донбасу до Херсона" – що пише про нас світова преса

Репортаж з передової війни в Херсонській області, за яку точаться важкі бої, та як Україна готується до звільнення Херсона. І думки адмірала флоту США щодо того, як це – вивозити зерно через заміноване море з Одеси. А також як німецькі гроші за газ спонсорують війну Путіна проти України. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Україна готується до жорстокої боротьби за окупований південь", The Wall Street Journal, США

Коли у квітні українські війська розмістилися в Киселівці на лінії фронту біля Херсона, порожні будинки в селі забезпечували певний захист від безжальних російських обстрілів. Тепер тут не так багато місць, де можна сховатися. Повсюди краєвид з воронками й посіченими деревами. Більшість будинків згоріли від запальних снарядів, церкви немає. Тут ніколи не буває тихо.

У селі більше нема мирних жителів. Коза тинялася від одного зруйнованого будинку до іншого в пошуках їжі. Російські безпілотники з датчиками руху часто зависають над селом.

За словами бійця з позивним "Кулак", завдання їхнього підрозділу – втриматися.

 

"Росіяни стріляють праворуч і ліворуч, у степ, куди завгодно. Нам доводиться заощаджувати боєприпаси, тому стріляємо лише за точними координатами", – каже він.

Аналогічна ситуація на всій херсонській лінії фронту, що простяглася на понад 160 км. Ця стратегічна місцевість – єдиний плацдарм Росії на західному березі Дніпра й потенційний шлях просування до портів Миколаїв, Одеса й решти узбережжя Чорного моря України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Путін додатково атакував легітимність української держави" – Адріан Каратницький

"Жодна сторона не має ні сил, ні техніки, щоб розпочати тут рішучий наступ, тому обидві поки що готуються до позиційної війни", – сказав український майор Роман Ковальов з іншої частини в Херсонській області.

За його словами, більша частина лінії фронту в Херсоні проходить уздовж річки Інгулець, яка, хоч і відносно неглибока, виявилася серйозною перешкодою для великих перекидань військ.

"Росіяни, як сарана. Ми їх убиваємо, а вони посилають ще нескінченно", – сказав один з артилерійських командирів дивізіону.

Херсон, регіон розміром з Бельгію, одне з місць, де початкові припущення Москви про блискавичне завоювання справдилися. Російські війська захопили більшу частину регіону в перші два дні війни в лютому, оскільки багато місцевих силовиків втекли або вступили в змову із загарбниками.

Взяття Херсона або принаймні західного берега Дніпра, де розташований обласний центр, стало найважливішим пріоритетом України на наступному етапі війни.

 

"Херсон має величезне стратегічне значення, політичне й військове, бо якщо росіяни укріплять там контроль, обов'язково скористаються цим, щоб спробувати просунутися вперед і захопити все наше узбережжя", – сказав Андрій Загороднюк, колишній міністр оборони України.

Призначена Москвою влада планує провести в середині вересня референдум про приєднання до Росії Херсона та інших частин окупованого півдня України.

"Референдум – велика загроза, і нам треба зірвати плани окупантів", – сказав Сергій Хлань, депутат Херсонської обласної ради, який утік у підконтрольні Києву райони й зараз служить в українській армії.

Київ провів серію локальних операцій на Херсонщині, відвоювавши кілька сіл. Прибуття останніми тижнями від США HIMARS дозволило Україні стримати російський наступ на Донбасі.

Нині вогнище війни дедалі більше зміщується на південь. Росія почала перекидати частину найкращих підрозділів з Донбасу до Херсона. Україна зайнята підготуванням нових бригад, які зміцнять наявні й дадуть особовий склад для запланованого наступу. Більшість солдатів у передових частинах України мобілізовані після вторгнення, часто з мінімальною підготовкою. Мотивація в усіх захмарна, а навички зазвичай нульові.

Генштаб України тримає в таємниці плани щодо Херсона, де відкрита місцевість робить несподіванку вирішальним чинником успіху наступу. Стратегію Києва досі було зосереджено на повільному придушенні російського контингенту на західному березі Дніпра.

В останні тижні українські удари HIMARS вивели з ладу Антонівський міст і прилеглий залізничний міст, що з'єднує Херсон з лівим берегом річки, залишивши російським силам лише один шлях доступу через греблю Новокаховської ГЕС за 80 км на північний схід. Українські удари також пошкодили головний міст між греблею і Херсоном і вразили десятки російських складів зброї та пального, а також командних центрів у регіоні.

 

"Внаслідок цих попадань інтенсивність вогню противника дещо знизилася. Це дає нам можливість покращити позиції та захопити вигідніші висоти, не давши їм окопатися перед дощами й негодою осені й зими", – каже підполковник Сергій Шаталов, командир українського батальйону, дислокованого на Херсонському фронті.

Питання до українських лідерів у тому, чи має час наступ Києва на Херсон враховувати політичний календар, нав'язаний Росією. РФ роздала тисячі паспортів у регіоні, запровадила рубль, відкрила відділення російських банків і налаштувала власну мережу мобільного зв'язку після того, як знищила українських операторів. Однак поки що більшість мешканців відмовляються працювати з росіянами – частково через спорадичні замахи на колабораціоністів.

За оцінкою, близько половини довоєнного населення регіону, що становив трохи більше 1 млн осіб, зуміли втекти до підконтрольних Києву районів. Хтось ішов ґрунтовими дорогами в степу, хтось плив Дніпром на човнах, хтось їхав велосипедом лісами навколо російських блокпостів.

За останні місяці російські спецслужби затримали в Херсоні сотні людей, яких підозрюють у симпатіях Україні.

"Вивезення зерна з України – буквально мінне поле", Bloomberg, США

Колонка відставного адмірала ВМС США, колишнього головнокомандувача союзних військ НАТО Джеймса Ставрідіса

Як плисти на величезному вантажному кораблі з тисячами тонн зерна з порту країни, яку роздирає війна через заміновані води? Питання стало актуальним із запуском цього тижня схеми, що дозволяє експортувати партії зерна з українських портів. Перспективи браку їжі й політичних заворушень, особливо у країнах Північної Африки й Близького Сходу, які голодують, уже дещо зменшилися. Але морські процедури ще не врегульовані, і для перших кількох кораблів, що вирушають у плавання, проблеми лякають.

Чи зможуть українці експортувати значний обсяг з понад 20 млн тонн зерна, якими перевантажені їхні сховища?

Подумайте про жахливу ситуацію, з якою зіткнулися власники торгових суден, як-от Razoni, яке в понеділок відпливло з Одеси до Лівану з 27 тис. тонн кукурудзи. Найчастіше першим сигналом міни у воді є, на жаль, вибух. Коли судно рушило, капітан, безперечно, був на містку, бігаючи з боку на бік, з тривогою вдивляючись у море.

Я плавав мінними полями, і навіть у найдосвідченіших мореплавців від цього сироти виступають на шкірі. На флоті багато уваги приділяють мінам. Більшість прив'язана до дна моря. Їхні позиції ретельно відзначені нацією, що закладає, щоб її кораблі могли проходити через безпечні коридори.

Мінні поля можна використовувати в обороні, як робить Україна, щоб перешкодити російському флоту зробити спробу морського десанту на Одесу, або в наступальних цілях.

Міни можуть вибухнути двома способами – безпосередній контакт металу з металом корпусу спускового механізму на поверхні міни або від акустичного або сейсмічного відлуння системи озброєння міни на двигуни корабля або тиск води від його корпусу, що проходить поверхнею.

 

На військових кораблях ВМФ і на торгових судах перший і найкращий захист – гарна розвідка. Razoni супроводжувало українське судно, яке повинно мати точні дані про місце розташування мін, встановлених ВМС України.

Незважаючи на передові технології, які є на кораблях, другий головний елемент у запобіганні підриву на міні – візуальна вахта. Вкрай важливо, щоб спостерігачі розташовувалися далеко попереду корабля і з обох боків. Для торгового судна з невеликим екіпажем це означає, що всі руки на палубі постійно використовують біноклі, щоб оглядати горизонт у пошуках будь-яких невідомих плавучих об'єктів.

В ідеалі пливуть коридорами, які не тільки чітко позначені на картах, а й перевірені тральщиком. 2021 роек Велика Британія погодилася дати ВМС України два таких тральщики, але цьому завадила війна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Є нова воєнна мета Володимира Путіна" – Джош Рогін

Ще один крок – використання датчиків, які можуть виявляти міни, зазвичай за допомогою вертольотів, що діють або з берега або з судна. Сьогодні цю роботу можуть також виконувати дрони. На більшості суден обмежена польотна палуба, але використання невеликого вертольота чи дрона має сенс.

Всі можливі запобіжні заходи навряд чи ідеальні. Якщо екіпаж помічає міну у воді попереду, починається страх. Найкраще рішення - спробувати просто "відступити", наприклад, увімкнути задній хід, і повзти на мінімальній стабільній швидкості, щоб залишити зону ризику.

Також можна підірвати або знешкодити міну за допомогою кулеметів 50 калібру з палуби або гелікоптера, але це не варіант для торгових суден, таких як Razoni. Розміщення військових кораблів України чи НАТО в межах досяжності гелікоптерів мало б сенс. Румунія, Болгарія і Туреччина мають боєздатні ВМС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Західні еліти не билися на брудних вулицях міст. Їм не зрозуміти гопника Путіна" - чеський кримінолог Петр Пойман

Ці процедури прокручуватимуться в голові будь-якого капітана торговельного корабля, поки його кісточки пальців біліють, стискаючи перила містка.

Близько 80 суден очікують на вихід з Одеси. Багато хто потребує досвідчених моряків, які давно покинули зону бойових дій.

"€23 млрд на війну Путіна – імпорт Німеччини продовжує зростати", Die Welt, Німеччина

ЄС обмежив імпорт багатьох товарів з Росії – від вугілля, сталі, дерева й цементу до риби, спиртних напоїв і золота. Але це явно компенсується у випадку з Німеччиною, яка купує російський газ. Зниження обсягів постачання більш ніж компенсується зростанням цін.

Про це свідчать дані Федерального статистичного управління ФРН. Лише в червні німецькі клієнти перевели російським постачальникам 3,5 млрд євро. Незважаючи на війну і санкції, це відповідає зростанню майже на 5% порівняно з травнем. Порівняно з травнем 2021-го, зростання – 39%.

За перше півріччя виторг Росії від бізнесу в Німеччині склав €22,6 млрд. Більше, ніж попереднього рекордного 2012 року. І на 52% більше, ніж 2021-го.

У рік, коли Путін розпочав агресивну війну проти України, роль Німеччини як спонсора Москви лише зросла. Суто математично, більшу частину російського військового бюджету можна покрити трансфертами з Німеччини. Торік військові витрати Росії становили близько €57 млрд.

Зростання доходів переважно пов'язані з цінами. Якщо подивитися на вагу імпорту – у тоннах імпорт був на 30% нижчим від рівня 2021 року. Але це не применшує позиції Путіна. Навпаки, автократ дедалі більше заробляє на німецькому бізнесі.

×